Головний лікар-сомнолог Лабораторії здорового сну прийняв участь в онлайн-конференції SIM “Відголоски катастрофи: що ми знаємо про постковідний синдром” яка пройшла 14 та 15 вересня 2021 року.
Постковідний синдром: порушення сну та дихання – як лікувати?
Найважливіший момент при лікуванні нічного апное уві сні та інших порушень сну, дихальної недостатності – це ліквідувати гіпоксію в пацієнта. Цей факт підтвердили на останній онлайн-конференції ERS 2021 – Європейського Респіраторного Товариства.
Якщо стабілізувати кисень планово, ще до захворювання пацієнта на ковід – можна буде зменшити дозування вітаміну Д при лікуванні безпосередьо коронавірусу, якщо людина захворіє COVID.
Було встановлено дослідженнями, що гіпоксія призводить до зниження імунітету та прискорення розвитку онкологічних процесів.
Спокій, імунітет, когнитивні здібності – все це буде покращуватися, якщо ми будемо мати правильний режим сну та неспання, тобто лягати о 22:00 та прокидатися о 6:00 ранку. При цьому ми будемо мати максимальний синтез гормону мелатонін.
Люди з хропінням та апное сплять без глибоких фаз сну, мають порушення синтезу гормону мелатонін і проблеми з імунітетом через це ще до COVID.
50% причин викидней у вагітних стається через гіпоксію, при тому, що 52% вагітних жінок мають хропіння та апное уві сні, яке і призводить до гіпоксії.
Запобігання коронавірусу та будь-яких вірусних пневмоній – це виявлення пацієнтів з хропінням та апное, з гіпоксією та хронічними захворюваннями і лікування цих хвороб.
Українські лікарі підтвердили досить погану статистику зарубіжних колег, а саме: близько 80% важких пацієнтів з COVID яких під’єднали до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ) на жаль гине і тільки 20% вдається потім успішно від’єднати від ШВЛ.
