Про забруднення повітря знають усі. Про шумове забруднення — майже всі. Про третій вид — світлове — не говорить майже ніхто, хоча воно діє саме тоді, коли людина спить і нічого не помічає. І, на відміну від перших двох, більшу частину цього забруднення людина вмикає собі сама.
Практичний гід на основі досліджень 2023–2025 років
Мільйони людей по всьому світу працюють вночі — лікарі, медсестри, охоронці, водії, працівники виробництва, диспетчери. Ще більше людей хронічно недосипають через роботу, стрес або спосіб життя, а потім намагаються «відіспатися» у вихідні. Наскільки це працює? Чи можна спати вдень і отримати повноцінний відпочинок? Що каже сучасна наука?
Ми зібрали дані з найсвіжіших медичних досліджень і систематичних оглядів, щоб дати вам не просто загальні поради, а обґрунтовані рекомендації з посиланнями на конкретні наукові роботи.
Автор: д-р Юрій Погорецький, кардіолог-сомнолог, президент Української Асоціації Медицини Сну
Останнє оновлення: червень 2026
Більшість людей сприймають сон як пасивний відпочинок — «вимкнувся, підзарядився, увімкнувся». Але сучасна нейронаука доводить протилежне: сон — це найактивніший відновлювальний процес в організмі, під час якого мозок і тіло виконують критичну роботу, неможливу в стані неспання.
Нижче — вісім ключових процесів, що відбуваються під час сну, з посиланнями на найбільш авторитетні наукові дослідження. Якщо після прочитання цієї статті ви переглянете свій графік сну — значить, вона була написана не даремно.
Чому більшість людей неправильно розуміють свій хронотип, і що про це відомо з найбільших генетичних та нейровізуалізаційних досліджень
За матеріалами статті Dean J. Miller, CQUniversity Australia / The Conversation
Сучасні смартгодинники, фітнес-браслети та «розумні» кільця пропонують серед своїх функцій моніторинг сну. Одягніть пристрій на ніч — і зранку отримайте детальний звіт: скільки ви спали, коли відбувалася кожна фаза, і наскільки якісним був ваш нічний відпочинок загалом.
Але виникає логічне питання: сон — це процес, який відбувається в мозку. То як можна його виміряти з зап’ястя чи пальця?
Автор оригіналу: Моніка Прасад Маллампаллі, PhD Джерело: American Academy of Sleep Medicine (AASM), травень 2025
Наукових даних достатньо, щоб стверджувати: жіночий сон відрізняється від чоловічого. Жінки, як правило, сплять менше, мають більше повільнохвильового сну та довшу латентність засинання порівняно з чоловіками. Якість сну у жінок може змінюватися протягом усього життя, і на неї впливають різні фактори на конкретних етапах — статевому дозріванні, вагітності чи менопаузі. Ці фактори можуть бути біологічними та фізіологічними, але також культурними, соціальними й середовищними.
Багато хто вважає, що келих вина або пива перед сном допомагає розслабитися і швидше заснути. І справді — алкоголь як седативна речовина прискорює засинання. Але це лише ілюзія хорошого сну. Насправді алкоголь суттєво погіршує структуру та якість нічного відпочинку, залишаючи вас розбитими та втомленими зранку.
За даними Sleep Foundation (на основі приблизно 160 000 анкет), майже 90% людей, які регулярно вживають алкоголь увечері, повідомляють щонайменше про одну проблему зі сном.
Ваш підліток лягає спати після півночі та спить до обіду? Ця звичка може впливати не лише на ранковий настрій. Нове дослідження Медичного коледжу Університету штату Пенсільванія (Penn State) виявило, що підлітки з пізнішим часом відходу до сну та пробудження схильні споживати більше калорій, частіше перекушувати й бути менш фізично активними. Що виявило дослідження Дослідники вивчили … Read more
Синдром сухого ока (Dry Eye Disease, DED) — це поширене захворювання, яке суттєво знижує якість життя мільйонів людей у всьому світі. Його симптоми включають відчуття сухості, печіння, дискомфорт та порушення зору. Водночас розлади сну, зокрема порушення циркадного ритму, стають дедалі серйознішою проблемою сучасного суспільства.
Здоров’я серця часто асоціюється з необхідністю кардинальних змін: жорстка дієта, інтенсивні тренування, повний перегляд режиму дня. Проте нове масштабне дослідження, опубліковане в журналі European Journal of Preventive Cardiology (2026), показує, що для відчутного зниження серцево-судинного ризику може бути достатньо зовсім невеликих, але комплексних змін у повсякденних звичках.