Вирішити проблему 43-річній Оксані з Івано-Франківська допомогла спеціальна сіпап маска від хропіння, в яку під тиском подається повітря. Ефективну у разі терапію застосовують столичні фахівці Лабораторії сну.
— Я тепер сплю в спеціальній масці з трубкою і нітрохи цього не соромлюся,— каже Оксана. — Апарат під тиском подає повітря в ніс, завдяки чому тканини горла розсуваються.
Нове дослідження за участю 20 000 водіїв з використанням комплексного методу оцінки показало, що майже 49% водіїв комерційних автомобілів схильні до ризику обструктивного апное уві сні, стану, який може викликати сонливість під час водіння.
Дослідження 2020 року, проведене вченими з Технологічного транспортного інституту Вірджинії, представлене на засіданні комітету з транспортних досліджень 11 січня, показало, що кількість водіїв з діагностованим або недіагностованим апное уві сні може бути навіть більшою, ніж оцінки попередніх досліджень, що варіюються від 7,2%. . до 30%.
Я часто ходжу в туалет уночі, чому і що робити при цьому?
– Найпопулярніше питання: що робити з безсонням?
– Що робити, якщо людина заснула вчасно, прокидається вночі сходити в туалет. Не важливо, чому вона прокидається. Людина прокидається вночі і не може заснути. Як вона собі може допомогти?
– Ви торкнулися дуже важливої теми: нічні походи в туалет.
– Справа в тому, що вночі, на момент гіпоксемії, не працюють таблетки від тиску. Піки тиску відбуваються, зашкалює тиск 200 або 220 одиниць, і організм включає захисну функцію – скинути зайву рідину до туалету. А це викликає депривацію сну, тобто немає заходів у глибокі фази сну, тому людина практично заснути не може.
Гіпоксемія – це нестача кисню в крові, яка може бути спричинена затримками дихання.
– Як все пов’язано. І артеріальний тиск, і нічні походи в туалет наш організм дуже розумний.
– Як симптом, з нічними походами до туалету потрібно обов’язково звернутися до сомнолога.
– Тобто давайте назвемо 5-10 основних симптомів для самодіагностики того, чи все гаразд із вашим сном.
Він хропить, вона недосипає, або навпаки – класична історія багатьох українських сімей. Та, що там українських. Це популярна тема анекдотів і жартів, але наш Мирослав Ганущак переконався, з хропінням не варто легковажити, воно вкраде не лише сон, а і здоров’я. Вкрадений сон далі в ТСН.
– Ви ж напевно чули трактор «Білорусь»? Приблизно так він хропить.
– Видається я ворог усім людям навкруги, але я про це не знаю.
– Роки парного безсоння.
– Ця проблема стосується, напевно, 90% наших чоловіків.
– Що ж робити, коли народні методи вже вичерпалися?
– Штовхнути коліном у спину – він перестав хропіти. Якщо ти не встиг заснути і він знов почав хропіти, тоді знов усі спочатку.
– І не дочекатися, щоб хропіння привело до смерті.
– Хропіння – це сигналізація людини.
– Що на кардіограмі? Це зупинка серця.
– 10 років спільного життя, Сергій та Наталя вважають себе щасливими, тільки от проблемка.
– Вкрадений сон – це те, що турбує сьогодні що третього жителя планети та буквально скорочує життя, українці не виняток, що заважає нам якісно спати? Щоб знайти відповідь Мирослав Ганущак заночував у лабораторії сну і пустив дослідників до власної спальні. Дієві рецепти здорового сну просто зараз.
– Наче втомлений, а заснути не можу, ненадовго провалююсь у сон і знову прокидаюсь, не висипаюсь. Після таких ночей світ наче каша. А ви сьогодні виспались?
– В мене не виходить вранці прокидатися.
– Я завжди хочу спати, тому що не вистачає сну.
– Ну, не виходить так, навіть якщо ти сьогодні виспався більше, ти наступного дня все одно хочеш спати.
– Ніколи не висипаюсь, тому що на роботу на першу зміну.
– В молодості може і хотілось спати, а зараз не спиться.
– Ми нація хронічного недосипання.
– На 2022 рік не висипаються приблизно 36% людей. В 2012 році не висипалось приблизно 28% людей. Тобто це проблема, яка наростає.
Американські вчені пов’язують розлади шизофренічного спектра з підвищеним як мінімум вдвічі ризиком смертності від коронавірусу.
Як передає Укрінформ, робота опублікована в журналі JAMA Psychiatry.
Автори нової роботи – співробітники Медичного центру Лангоне при Нью-Йоркському університеті та Інституту психіатричних досліджень Натана Клайна у Нью-Йорку – вирішили оцінити зв’язок між психічними розладами, в тому числі афективними (розлади настрою), тривожними і шизофренічного спектра, і смертністю серед дорослих, які заразилися коронавірусом. Грунтуючись на попередніх дослідженнях смертності від усіх відомих причин, вони припустили, що ризик смерті буде підвищеним в усіх трьох психіатричних діагностичних групах, особливо для пацієнтів з розладами шизофренічного спектру.
Сергій Дубров, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ імені О.О. Богомольця, президент Асоціації анестезіологів України, розповідає про те, як проводити оксигенотерапію для пацієнтів із дихальною недостатністю та підозрою на коронавірус COVID-19. Порядок дій медперсоналу, якщо госпіталізований пацієнт із частотою дихання понад 30 та сатурацією нижче 94%. В наявності у персоналу має бути пульсоксиметр, яким … Read more
Сергій Дубров, доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. А.А. Богомольця, президент Асоціації анестезіологів України відповідає на питання щодо долі кисневозалежних постковідних пацієнтів.
Сергій Дубров, доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. А.А. Богомольця, президент Асоціації анестезіологів України відповідає на запитання про те, коли та де потрібно використовувати сіпап-апарати для лікування пацієнтів із коронавірусом.
Сергій Дубров, доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. А.А. Богомольця, президент Асоціації анестезіологів України відповідає на запитання про те, коли і де потрібно використовувати кисневі концентратори та коли проводити інтубацію для лікування пацієнтів із коронавірусом.