«Я десять років мучила чоловіка своїм жахливим хропінням»

Вирішити проблему 43-річній Оксані з Івано-Франківська допомогла спеціальна сіпап маска від хропіння, в яку під тиском подається повітря. Ефективну у разі терапію застосовують столичні фахівці Лабораторії сну.

Я десять років мучила чоловіка своїм жахливим хропінням

— Я тепер сплю в спеціальній масці з трубкою і нітрохи цього не соромлюся,— каже Оксана. — Апарат під тиском подає повітря в ніс, завдяки чому тканини горла розсуваються.

Згодом вони стають більш еластичними та можна обходитися без маски. Поки не почала використовувати СІПАП-терапію, десять років мучила свого чоловіка жахливим хропінням, та й сама не відпочивала. Від власних рулад по десять разів за ніч прокидалася. Я дуже вдячна чоловікові за терпіння і делікатність – він ніколи не скаржився, не лаяв мене, не штовхав ночами. Міг тільки тихенько погладити по плечу зі словами: «Оксаночка, люба, перевернись». Щоб він зважився мене розбудити, мало статися щось надзвичайне. Дізнавшись про те, що в Києві існує Лабораторія сну і можна назавжди позбавитися хропіння, я поїхала туди разом із чоловіком.

— До нас частіше звертаються чоловіки,— пояснює президент Української асоціації медицини сну, кандидат медичних наук, доцент кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка Юрій Погорецький. — Могутнє хропіння для представників сильної статі не вважається недоліком, а ось жінці навіть лікареві соромно зізнатися в тому, що вона ночами видає несамовиті звуки. Спочатку вона самостійно шукає способи боротьби із цією напастю. Одна наша пацієнтка використовувала спеціальну прищіпку на язика, яка не дозволяла йому западати у горло. Але це «лікування» призвело лише до пролежнів язика. Потім вона купила апарат, що кріпиться на зап’ясті. У нього був вмонтований датчик звуку: щойно хропіння ставало надто інтенсивним — апарат ударяв жінку струмом, змушуючи прокинутися. Таких примусових пробуджень за ніч у неї було понад сто! Хіба людина здатна повноцінно відпочити за таких умов? В результаті вона прийшла до нас. Завдяки апарату з маскою її сон відновився.

Президент Української асоціації медицини сну, кандидат медичних наук, доцент кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка Юрій Погорецький

*Юрій Погорецький: «Люди, що хропуть, як правило, не пов’язують свої підвищені показники тиску і цукру в крові з порушеннями сну. Але як тільки людина починає спати в масці, вона не тільки зазначає, що висипається, а й позбавляється багатьох проблем зі здоров’ям»

— Вперше дружина почала використовувати апарат для сну дев’ять місяців тому,— каже чоловік Оксани Ігор Миколайович. — І одразу в нашій спальні стало тихо. Я навіть іноді прокидався і прислухався, чи вона дихає. Зараз Оксана іноді засинає без маски, але я все одно хвилююся, прошу її не відмовлятися від апарата, який буквально повернув її до активного життя. У дружини знову заблищали очі, покращав настрій. І я поряд з нею став ще щасливішим.

 

«У поїзді я просто не дозволяла собі спати — розуміла, що не дам заснути всьому вагону»

Хропіння – це не тільки неприємні звуки, які заважають спати чоловікові або дружині. Від нього насамперед страждає сама людина, яка має хропіння. Причому людина може навіть не усвідомлювати, чому почувається розбитою протягом дня, засинає, сівши у зручне крісло, чому в неї раптово почав «стрибати» тиск.

— Під час сну розслаблюються м’язи глотки і перекривають шляхи, якими повітря надходить у легені,— таким чином виникає хропіння,— пояснює Юрій Погорецький. — Сплячий насилу втягує повітря, з’являються гучні гуркітливі звуки. Але найнебезпечніше те, що у організм надходить недостатня кількість кисню, отже, страждають мозок та інші органи. Згодом у храпунів навіть починаються зупинки дихання, які можуть тривати хвилину, і навіть більше – їх буває до 400-500 за ніч! Такий стан називається синдромом нічного апное. Кисневе голодування (гіпоксія) призводить до підвищення артеріального тиску, зростання рівня цукру в крові. Людина, що хронічно не висипається, гірше працює, у неї знижено увагу. Вона почувається розбитою, хворою і згодом справді такою стає. Більше того, будь-яка зупинка дихання може скінчитися смертю.

Золотим стандартом діагностики порушень сну є полісомнографія. Щоб її провести, палати в Лабораторії сну обладнані спеціальними апаратами, які показують дані роботи всього сплячого організму. Допомогти ж позбавитись хропіння людям дозволяє СІПАП-терапія: під час сну повітря, що подається через маску під тиском, відкриває ослаблі м’язи глотки, піднебіння і гортані. Через якийсь період вони приходять у тонус. Якщо протягом дев’яти місяців користуватися маскою щоночі, потім можна спати без неї кілька разів на тиждень. При цьому не буде ні хропіння, ні зупинок дихання. Такі результати бачимо у всіх наших пацієнтів.

— Моя робота пов’язана з частими відрядженнями,— розповідає Оксана. — У поїздах я зазвичай не дозволяла собі спати — розуміла, що не дам заснути всьому вагону. Сиділа всю ніч у куточку.

— Коли у вас з’явилося хропіння?

— Десять років тому, після других пологів,— відповідає моя співрозмовниця. — Під час вагітності я, звичайно, набрала вагу. Але потім так і не схудла. Спочатку уві сні почала сопіти, а потім і хропіти. Причому видавала такі звуки, що сама їх чула і від цього прокидалася.

— Дуже часто хропіння розвивається у великих жінок,— пояснює Юрій Погорецький. — Іноді, щоб хропіння зникло, жінці достатньо скинути зайві кілограми. Але не всі можуть це зробити. І в такому разі без допомоги лікарів не обійтись. До речі, деякі пацієнтки, приходячи на консультацію, кажуть: «Щойно я почала хропіти, чоловік вирішив спати в іншій кімнаті. Але нічого страшного”. Однак це не так: якщо подружжя спить у різних приміщеннях через хропіння одного з них — значить, проблема існує. У цьому просто слід зізнатися.

 

Оксана майже рік користується сіпап-апаратом, який подає повітря під тиском

*Оксана майже рік користується сіпап-апаратом, який подає повітря під тиском. «Іноді я засинаю без маски і сплю всю ніч спокійно, але поки що не наважуюсь повністю від неї відмовитися», — каже жінка

— Коли я зрозуміла, що заважаю чоловікові, намагалася боротися зі своїм хропінням,— продовжує Оксана. — Купувала різні рекламовані препарати, які нібито позбавляють нічних руладів. Але мені вони не помагали. Була й у лор-лікаря. Він зробив висновок, що причина хропіння — викривлена ​​перегородка носа, і запропонував її виправити. Я відразу погодилася. Однак після операції хропіння навіть посилилося.

— Деяких своїх пацієнтів ми відправляємо до отоларингологів після обстеження в Лабораторії сну,— каже Юрій Погорецький. — Причиною нічних гучних звуків іноді справді є проблеми з носовими ходами, хвороби горла, аденоїди, що розрослися. Тоді лікування чи операція виявляються ефективними. Але у більшості людей з хропінням тканини піднебіння під час сну розслабляються настільки, що перекривають шляхи, якими без затримок повинно проходити повітря. Навіть видаливши надлишок цих тканин, поліпшити ситуацію вдається лише на якийсь час. Таким людям краще спати у спеціальній масці, через яку повітря подається під тиском, відкриваючи усі заслони на своєму шляху. До речі, з січня 2011 року за рекомендацією Американської та Європейської асоціацій медицини сну лікувати та оперувати пацієнтів, які скаржаться на хропіння, заборонено без попереднього обстеження у Лабораторії сну.

 

«Після першої ж ночі, проведеної з маскою на обличчі, не впізнала свого відображення у дзеркалі: зникли синці під очима, набряки повік»

Щоб точно визначити, чому людина погано спить, хропе, задихається, повертається, їй слід провести ніч у Лабораторії сну. Перед тим, як пацієнт ляже в ліжко, на нього надягають кілька датчиків, які фіксують роботу серця, судин, насичення крові киснем. Крім того, сплячого постійно знімають на відео. Вранці ролик, який багато хто називає «фільмом жахів», разом із лікарем переглядає і сам пацієнт.

— До Лабораторії сну я звернулася від безвиході,— розповідає Оксана. — Останні роки постійно ходила з поганим настроєм, пригнічена, мене ніщо не тішило. Я навіть думала про смерть. Та й фізично погано почувалася: стала гіпертоніком, підвищився рівень цукру в крові. Крім того, я перестала справлятися зі своєю роботою, втратила активність. Сідаючи в більш-менш зручне крісло — тут же відключалася. У мене були випадки, коли я майже засинала навіть на манікюрі: як тільки майстер торкалася моїх рук, я починала клювати носом.

Приїхавши з Івано-Франківська до Києва на обстеження, так переживала, що не могла заснути у Лабораторії сну. Лікарі мене пожурили і попросили прийти наступної ночі. Я налаштовувала себе, що треба розслабитись. Вранці, побачивши перший запис свого сну, я була вражена. Соромно було дивитись. Наступної ночі провела вже в масці. Спочатку мені здавалося, що вона незручна, але в ній я миттєво заснула. Очі розплющила о восьмій ранку, хоча раніше щогодини дивилася на годинник і о шостій уже піднімалася. А тут відчувала неймовірну бадьорість. Пройшовши повз дзеркало, навіть не впізнала себе. Чесне слово! Повіки не були набряклими, а синці під очима зникли. І це після однієї ночі нормального сну! З того часу я сплю в масці.

 

— Багато пацієнтів бояться, що може відключитися електрика або, наприклад, повернувшись, вони перетиснуть шланг і задихнуться.

— Розробники продумали все так, щоб людина відчувала себе у безпеці. Трубка, якою подається повітря, досить щільна, її непросто передавити. Та й пацієнт у масці спить настільки міцно та спокійно, що не повертається, як це відбувається у тих, хто не може заснути. Чесно кажучи, я вже так мучилася ночами, що мені було все одно, в чому спати, хоч у акваланзі, аби допомогло. Дуже хотіла допомогти і собі, і чоловікові дати спокій. Тепер я щаслива, адже він теж висипається.

— Столична Лабораторія сну працює вже понад п’ять років, — каже Юрій Погорецький. — Філії відкриті також у Донецьку, Рівному та Одесі. Ми призначаємо СІПАП-терапію пацієнтам від трьох до 83 років. Проблеми із диханням бувають навіть у маленьких дітей. І маска, в яку повітря подається під тиском, здатна здебільшого їх вирішити. Коли людина спить, відбувається тонізація м’язів гортані. Докладно про лікування я розповідаю під час зустрічей із лікарями та людьми, які зацікавилися методикою. Про місце та час моїх лекцій-консультацій можна дізнатися на сайті sleeplab.com.ua. Найближча відбудеться наступного четверга у Харкові о 19.00. Через рік після початку застосування СІПАП-терапії людина може намагатися обходитися без маски. Запевняю, що хропіння точно не буде, та й якість сну залишиться такою ж високою, як і з апаратом. СІПАП-терапію у нас пройшли тисяча людей. П’ятдесят із них уже сплять без апарату. У них відновилося дихання, м’язи горла зараз у тонусі. Багато наших пацієнтів не відмовляються від використання маски, а вдаються до використання неї раз на тиждень – для профілактики або після важкого дня.

— Я навіть за кордон беру з собою апарат — на митниці, щоправда, доводиться пред’являти сертифікати, але ж це не складно, — додає Оксана. — Найцікавіше, що апаратом цікавляться лише наші митники. У Європі його впізнають навіть за футляром. Там, виявляється, він є досить поширеним.

— Якщо людина не висипається, у неї сповільнюється обмін речовин, а отже, збільшується вага,— додає Юрій Погорецький. — Коли сон відновлюється і організм починає працювати нормально, злагоджено, більшість наших повних пацієнтів зазначають, що втрачають зайві кілограми. Ось і Оксана вже позбулася дев’яти. Думаю, згодом вона ще трохи скине. Це теж позитивно позначиться на її здоров’ї.

— У першу нашу зустріч Юрій Нестерович запитав, яка в мене вага, і я йому збрехала,— сміється Оксана. — Не хотілося за чоловіка видавати всі свої таємниці. Яка ж я рада, що, вдавшись до СІПАП-терапії, почала худнути. Все більше подобаюсь собі, коли дивлюся в дзеркало. Після того, як у мене відновився сон, прийшли в норму і тиск, і рівень цукру в крові. Я насолоджуюся життям, активно працюю, спілкуюся з дітьми, ще більше люблю чоловіка. Знаєте, знайомі мене запитують: чому я так відверто розповідаю про те, що хропла і тепер сплю в масці? А я готова поділитися цим з усім світом, адже впевнена: є люди, які соромляться навіть лікареві розповісти про свою проблему, не можуть зрозуміти, що робити, і перебувають на межі загибелі. Мені хочеться допомогти їм. Хочеться, щоб вони почали знову повноцінно спати та жити.

Автор статті: Віолетта Кіртока, газета “Факти”.