Лектор: Юрій Нестерович Погорецький, кандидат медичних наук, президент Української асоціації медицини сну, головний лікар лабораторії сну, лікар-кардіолог-сомнолог
Вступне слово ведучого:
Далі ми будемо говорити знов-таки про дуже важливу тему — стандарти діагностики та лікування порушень сну в комплексному підході до лікування пацієнтів із цукровим діабетом та ожирінням. Я з задоволенням хочу представити Погорецького Юрія Нестеровича, кандидата медичних наук, президента Української асоціації медицини сну, головного лікаря лабораторії сну, лікаря-кардіолога-сомнолога. Дійсно, ця тема надважлива.
І коли кажуть, що не треба займатися сном, просто достатньо якось виспатись, не треба підбирати СІПАП-терапію чи взагалі звертати на це увагу — насправді це не так, тому що вже доведено, що сон безпосередньо — це, знаєте, ще й такий антиейджинг у нашому організмі. Тому, будь ласка, Юрію Нестеровичу.
Доповідь Ю.Н. Погорецького:
Ще раз дякую за запрошення прийняти участь у такій важливій конференції. Вже неодноразово ця тема піднімалася, тому я сьогодні хочу зробити таке резюме — підвести всі факти, всі стандарти і план роботи на 2026 рік. Нагадаю, що у 2022 році Американська кардіологічна асоціація внесла логічним пазлом у здоровий спосіб життя здоровий сон — дуже логічно. У 2023 році Всесвітня організація охорони здоров’я пріоритетом поставила на перше місце в будь-якій сфері медицини здоровий сон. І акцент робимо і в цій доповіді, і в попередніх — на синдромі обструктивного апное сну.
Тому що він становитиме левову частку серед порушень сну та дихання уві сні. У тому числі і при безсонні. Найчастіше це буде комбінований варіант COMISA — такий термін існує.
Це стан, що характеризується наявністю хропіння, періодичним спадінням верхніх дихальних шляхів на рівні горлянки, припиненням легеневої вентиляції при дихальних зусиллях, що зберігаються, зниженням рівня кисню у крові, грубою фрагментацією сну та надмірною денною сонливістю. Зверніть увагу: дата — Крістіан Гійємін, 1978 рік. І тільки зараз ми активно починаємо розуміти, наскільки це важливий синдром.
Гіпоксія та гіпоксемія — головні тригери патологічних станів при синдромі обструктивного апное сну. При нормі 96–98% у пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну можемо зафіксувати в дванадцятій — першій годині ночі і 50%, і 30%, і 20% залишкового кисню. Ось це і є сама головна катастрофа вночі.
Відзначається до 400–500 зупинок дихання за ніч із загальною тривалістю до 3–4 годин, що веде до гострої та хронічної нестачі кисню під час сну. Завжди буду наводити первинні дослідження, результати первинних досліджень. Це Террі Янг, гуру сомнології, 1993 рік.
Розповсюдження: жінки із синдромом обструктивного апное — легкий, середній, важкий ступінь — від 30 до 60 років будуть мати 18% розповсюдження. Гормональний статус трошки жінок прикриває, захищає. А чоловіки — 48% (легкий, середній, важкий ступінь апное в такій віковій категорії). Але в пременопаузі, у менопаузу, в постменопаузу жінки дуже швидко наздоганяють чоловіків, і стан по апное в них виглядає значно гірше, протікає важче.
І так, розповсюдження синдрому апное, продовження роботи Террі Янга. Згідно з його дослідженнями, 93% жінок і 82% чоловіків із синдромом апное середнього та важкого ступеня не мають верифікованого діагнозу.
І ось цікава робота, опублікована в січні 2026 року, як програма на 2026 рік: які завдання для контролю апное сну у 2026 році? Апное сну залишається одним із найпоширеніших і найменш діагностованих хронічних захворювань у світі. Незважаючи на десятиліття досліджень — вже більше 40 років тривають ці дослідження, — що пов’язують обструктивне апное сну із серцево-судинними захворюваннями, діабетом, захворюваннями легень та ризиками для безпеки (засинання за кермом), схеми лікування не завжди відповідають науковим даним. Оскільки системи охорони здоров’я продовжують розвиватися, 2026 рік надає можливість переосмислити те, як виявляється, обговорюється та лікується апное сну.
Покращення результатів вимагатиме більше, ніж просто кращих пристроїв чи нових показників. Це вимагатиме змін у тому, як і коли ми втручаємося, як ми навчаємо пацієнтів та наскільки насправді доступною є допомога в лікуванні.
5 основних напрямків розвитку боротьби з апное у 2026 році
1. Ранній скринінг — до того, як симптоми стануть серйозними. Апное сну часто виявляється пізно — після багатьох років симптомів або розвитку супутніх захворювань, таких як гіпертонія, діабет другого типу чи ожиріння. Занадто часто скринінг розпочинається лише тоді, коли пацієнти повідомляють про сильну денну сонливість або гучне хропіння — симптоми, які не всі відчувають або розпізнають.
У 2026 році лікування апное сну потребує більш раннього та проактивного скринінгу, особливо для осіб з відомими факторами ризику, такими як ожиріння, кардіометаболічне захворювання, фібриляція передсердь або хронічні захворювання легень. Раннє виявлення апное сну може допомогти зменшити довгострокові ризики для здоров’я та запобігти ускладненням, перш ніж стан стане важче контролювати.
2. Краща освіта пацієнтів — понад базові принципи. Акцентую на цьому увагу. Багато пацієнтів досі розглядають апное сну як просто неприємність, а не як серйозний медичний стан. Освітні матеріали часто зосереджуються на хропінні або використанні пристрою, водночас не враховуючи, як апное сну впливає на серце, мозок, метаболізм та загальну якість життя.
Всім пацієнтам, які переходять на СІПАП, ми обов’язково призначаємо комплексне дообстеження з кардіології, пульмонології, ендокринології та інших напрямків. Догляд за пацієнтами з апное сну у 2026 році потребує чіткішої та змістовнішої освіти пацієнтів — освіти, яка пояснює не лише те, що таке апное сну, але й чому це важливо. Коли пацієнти розуміють зв’язок між апное сну та своїм здоров’ям загалом, вони з більшою ймовірністю будуть проходити обстеження та послідовно лікуватися.
Освіта також повинна розвіювати поширені помилкові уявлення, зокрема переконання, що відчуття звикання до поганого сну означає, що він не шкідливий.
3. Розпізнавання мінімізації поширених симптомів. Поширеною перешкодою для діагностики є нормалізація симптомів. Багато людей відкидають хронічну втому, погану концентрацію уваги або ранкові головні болі, сприймаючи їх як стрес, старіння або проблеми зі способом життя. Інші вважають, що якщо вони не засинають за кермом, то їхній сон достатньо хороший.
У 2026 році догляд за пацієнтами з апное сну має зосереджуватися не лише на самопочутті пацієнтів, але й на об’єктивному ризику та фізіологічному впливі. Апное сну не завжди проявляється різко, а відсутність вираженої сонливості не означає відсутність шкоди. Зміна такого мислення — як серед пацієнтів, так і серед медичних працівників — є важливою для покращення виявлення та результатів.
4. Інтеграція в систему лікування хронічних захворювань. Апное сну рідко існує ізольовано. Найчастіше це пацієнти мультиморбідні. Зазвичай воно перетинається з такими захворюваннями, як гіпертонія, діабет, ХОЗЛ, серцева недостатність, інсульт, ожиріння. Однак догляд за сном часто розглядається окремо від лікування хронічних захворювань.
Майбутнє лікування апное сну полягає в інтеграції, а не в ізоляції. Коли здоров’я сну розглядається разом з кардіологічним, ендокринологічним та пульмонологічним доглядом, лікування стає більш комплексним та ефективним. Лікування апное сну може сприяти кращому контролю захворювання, зменшенню загострень та покращенню довгострокових результатів при різних захворюваннях.
У 2026 році сон слід розглядати як фундаментальний компонент лікування хронічних захворювань, а не як необов’язковий додаток.
5. Ширший доступ до медичної допомоги — зустріч з пацієнтами там, де вони є. Мабуть, однією з найважливіших проблем у майбутньому є доступність сомнології. Багато людей стикаються з перешкодами для отримання послуг догляду за сном через географію, тривалий час очікування або обмежену доступність центрів сну. У Канаді зараз повідомляють наші пацієнти, які опинилися там, — запис на контрольну полісомнографію передбачає очікування до 2 років. У Німеччині — до року за страховкою.
Для багатьох традиційний лабораторний шлях є практично непрактичним. Значна залежність від лабораторних досліджень та особистих консультацій протягом останніх понад 40 років призвела до того, що переважна більшість пацієнтів з апное сну не діагностуються, а отже і не лікуються. Розширення доступу за допомогою моделей віртуальної допомоги та діагностики вдома може допомогти подолати ці прогалини.
Телемедичні консультації та домашні тестування сну дозволяють охопити пацієнтів, яким в іншому випадку діагноз міг би не бути поставлений, особливо тих, хто живе в сільській місцевості або в громадах з обмеженим спеціалізованим доглядом. Ми зараз дуже активно, ще під час ковіду, запровадили онлайн-консультації пацієнтів і потім призначення скринінгу: пацієнт отримує поштою запрограмований прилад, одягає на себе і зранку повертає. І таким чином вдається підтвердити або спростувати наявність апное.
Збільшення доступу не означає зниження клінічних стандартів. За умови продуманого впровадження віртуальна допомога у сфері сну може забезпечити своєчасну оцінку на основі доказів та постійну підтримку, допомагаючи більшій кількості людей отримати допомогу на ранніх стадіях.
Дивлячись у майбутнє — покращення догляду за пацієнтами з апное сну у 2026 році вимагатиме більше, ніж поступових змін. Немає вже коли чекати. Шановні колеги, ширше впроваджуйте у своїх відділеннях — тема міждисциплінарна, починаючи з сімейного лікаря, первинної ланки — це пульмонологія, ендокринологія, кардіологія. Будь-який фахівець може зайнятися цією проблемою і побачить, наскільки багато таких пацієнтів.
Це вимагатиме переходу до більш раннього виявлення, кращої освіти, об’єктивної оцінки ризиків, інтегрованих моделей догляду та широкого доступу. Ці зміни мають потенціал покращити не лише якість сну, але й загальний стан здоров’я та якість життя мільйонів людей. Ми вважаємо, що розширення доступу через віртуальну допомогу, домашнє тестування сну та постійну підтримку пацієнтів є важливою частиною розвитку лікування апное сну. Спрощуючи шлях від скринінгу до лікування, ми прагнемо підтримувати кращі результати, одночасно допомагаючи пацієнтам там, де вони є. Оскільки медицина сну продовжує розвиватися, одне залишається очевидним: покращення лікування апное сну означає думати не тільки про ніч, але й зосереджуватися на повній картині здоров’я пацієнта.
Обструктивне апное сну і когнітивні функції
Обструктивне апное сну уві сні й ризик зниження когнітивних функцій у людей з віком. Там буде цукровий діабет, там буде зайва вага, там буде ожиріння. І подивіться — свідчення дослідження 2018 року: аналіз 71 дослідження довів, що лише 8% людей похилого віку з високим ризиком синдрому апное проходять домашні або лабораторні дослідження сну. Під час обстеження дорослих із групи ризику синдром апное було підтверджено у 94% випадків. Тобто там, де 60+, всім однозначно треба проводити обстеження та підбирати СІПАП, у зв’язку з тим що синдром апное надзвичайно поширений.
Апное, безсоння і бойові дії
Не забуваємо про результати дослідження серед американських військових, які брали участь у бойових діях 1997–2011 років (опубліковане у 2019 році). Зв’язок безсоння та апное сну з розгортанням та бойовими подіями: з 2003 по 2011 рік спостерігалося надзвичайне зростання захворюваності у військових — на безсоння на 652% та на синдром апное на 600%. Головним чинником, що підвищував ризик безсоння та синдрому апное, була участь у бойових подіях. Паралельно виконувалася робота щодо вивчення метаболічного синдрому, ожиріння та цукрового діабету — зростання на 607% відбулося з 2002 по 2012 рік. І ще цікавий факт: стратифікація за військовими професіями продемонструвала, що найвищі загальні показники метаболічного синдрому були серед військових медичних працівників.
Міжнародна федерація діабету
Заснована у 2008 році настійлива рекомендація Міжнародної федерації діабету: медичним професіоналам, які працюють з цукровим діабетом другого типу або синдромом апное, забезпечити клінічну практику, при якій у разі наявності у пацієнта одного із захворювань необхідно провести діагностику на визначення другого захворювання.
Один із перших, хто підтримав в Україні розвиток сомнології — це професор Юрій Миколайович Караченцев.
Ви розумієте, що у ваших пацієнтів з ожирінням, метаболічним синдромом, цукровим діабетом, зайвою вагою буде підвищений артеріальний тиск. Що з цим робити? Науковий факт української сомнології: 78% пацієнтів з артеріальною гіпертензією мають різний ступінь апное та мають термінову необхідність у діагностиці та СІПАП-терапії.
Клінічні приклади
Пацієнт 1. Клінічний приклад складного пацієнта — ожиріння, діабет, виявлений синдром обструктивного апное сну. Звернення відбулося у 2013 році. Було зафіксовано 97 зупинок на годину. У перші 15 хвилин ночі при зниженні сатурації кисню до 5–10% ми зафіксували паузу — зупинку серця на 9 секунд. Ризики в цей момент у пацієнта були по інсульту, інфаркту або раптовій смерті уві сні. Підбираємо СІПАП-терапію — тут же, у другій половині ночі, подивіться, які ідеальні цифри: центрального апное нема, обструктивного апное нема, кисень 98–99%, самостійно пацієнт роздихався без кисневого концентратора. На сьогоднішній день пацієнт живий, практично здоровий, з нормальним цукром, подагра відступила, без інсульту, без інфаркту.
Пацієнтка 2. Цукровий діабет, 54 роки, медикаментозно компенсоване ожиріння другого ступеня. Виявлено серйозні порушення ритму, сатурація кисню без чверті дванадцятої ночі — 20%. Це було страшно спостерігати, і ми не очікували, що сатурація опуститься так швидко. 88 зупинок на годину, середня сатурація 60%. Пацієнтка на СІПАП-терапії з 2015 року. На сьогодні пацієнтка жива, без інсульту, без інфаркту, без кардіостимулятора, який, між іншим, планували встановити.
Пацієнт 3. Інсулінорезистентність, цукровий діабет, ожиріння другого ступеня. Виявлено апное. Цікавий пацієнт тим, що зафіксовано рідкісний момент: пауза 213 секунд — практично 4 хвилини затримки дихання на фоні типових 30–40-секундних пауз. 53 зупинки на годину, важкий ступінь апное та важкий ступінь гіпоксемії. СІПАП-терапія вирівняла стан; пацієнт на сьогоднішній день живий, без інсульту, без інфаркту, з задоволенням проходить СІПАП-терапію.
Ризик раптової серцевої смерті
Ризик раптової серцевої смерті збільшується при апное сну. Спостереження за 10 701 учасником тривало в середньому 5,3 років на предмет випадків раптової серцевої смерті, пов’язаної з реанімацією або летальним наслідком. За цей час 142 пацієнти перенесли раптову серцеву смерть. Причому найпоширенішими предикторами були: пацієнти віком 60+ років, з 20 епізодами апное на годину та найнижчим рівнем насичення крові киснем нижче 78%.
Апное сну підвищує ризик смерті у пацієнтів із діабетом. Нелікована тяжка форма обструктивного апное сну збільшує ризик смертності від усіх причин на 58% у пацієнтів із діабетом. Згідно з рандомізованими клінічними дослідженнями, СІПАП-терапія покращує глікемічний контроль у пацієнтів з обструктивним апное сну та діабетом другого типу.
Метааналіз 2025 року
Ключовий слайд — великий метааналіз, опублікований 20.03.2025, де продемонстровано: у людей з обструктивним апное сну використання СІПАП-терапії знижує загальний ризик смерті на 37%, а ризик смерті від серцево-судинних захворювань — на 55%. Метааналіз охопив дані понад 1 мільйона пацієнтів із СІПАП-терапією. Чим довше й регулярніше використовується СІПАП, тим вищі показники виживаності. Наші рекомендації — це 7–8 годин. Найбільш ефективна робота приладу.
Результат є важливим мотиваційним фактором для пацієнтів, які сумніваються в доцільності терапії. І для лікарів, шановні колеги, українські лікарі, зверніть на це увагу.
Мелатонін і зниження ваги
Нормалізація сну призводить до відновлення та нормалізації виробництва гормону мелатоніну. І подивіться: без оперативних втручань пацієнт самостійно схуд на 122 кілограми, виконуючи правила культури сну і модифікації способу життя. СІПАП-терапія продовжується вдома протягом 9–12 місяців до контрольного обстеження. Це відновлює структуру сну, рівень мелатоніну, рівень кисню в крові. Мелатонін починає працювати через 7–10 днів.
Що таке СІПАП-терапія?
Враховуючи, що дуже часто надходять запитання, особливо від нових глядачів — що таке СІПАП-терапія? CPAP (Continuous Positive Airway Pressure) — постійний позитивний тиск у дихальних шляхах під час дихання.
Тобто при нормальному диханні дихальні шляхи відкриті, повітря вільно проходить до легень. Але при апное сну на рівні горлянки виникає спадіння м’яких тканин, а також жирові нашарування придавлюють горлянку, зменшується потік повітря, зменшується надходження кисню, рівень кисню в крові падає, і це призводить, в першу чергу, до серцево-судинних проблем. У тканинах горлянки жирові нашарування, дихання зупиняється, кисень падає.
Наслідки апное для організму: апное призводить до аритмій, інфарктів, інсультів, гіпертонії, атеросклерозу, еректильної дисфункції, депресії, зниження кисню в крові, гіпоксії, когнітивних порушень.
Враховуючи цілеспрямований напрямок нашої конференції — апное та супутні захворювання — беріть до уваги: там, де є ожиріння, там буде цукровий діабет; там, де цукровий діабет — буде ХОЗЛ; там і апное, тому і сонливість. Таку пентаду візьміть собі для опитування пацієнтів:
— Сонливість є? Є. — Хропіння чують? Чують. — Ожиріння? Факт, є. — Цукор? Є. — ХОЗЛ? Є. — Все. Одразу ставити питання про апное і відправляти пацієнта на обстеження.
Підбір СІПАП-терапії
СІПАП дозволяє налагодити постійний потік повітря — тиск 20 см водного стовпчика. Це не атмосфери, це не апарат штучної вентиляції легень. Подається потік повітря силою до 20 см водного стовпчика. Горлянка відкривається на вдих, на видоху вона може також спадатися, і тому зберігається підвищений тиск від 4 см водного стовпчика і вище. Ці показники підбираються індивідуально кожному пацієнту.
Зараз деякі лікарі порадять своїм пацієнтам: «Йди, купуй СІПАП, все буде нормально». Ні. Існує 10 рівнів СІПАП-апаратів, які треба підбирати дуже уважно, дуже ретельно і дуже індивідуально. Бо інакше пацієнт, який самостійно придбав прилад першого рівня, приходить до нас вимучений, вистражданий і вже з ускладненнями від такої терапії, а йому потрібен третій рівень.
Тому адекватний, правильний, професійний підбір СІПАП-апарата відбувається під час полісомнографії. Спочатку ми проводимо діагностику, наробляємо факт переконання пацієнта, що в нього є апное — найсильніша мотивація: він у шоці, побачивши себе вранці. І тоді не треба вмовляти його, що потрібен СІПАП, але який СІПАП і які налаштування — майте на увазі — дуже індивідуальний процес під час полісомнографії другої половини ночі або в запасі буває ще друга ніч.
Вдих і видих контролюється СІПАП-апаратом. Пацієнт не звертає на це увагу, це не заважає, задихнутися неможливо. Результат від СІПАП-терапії вже на ранок: пацієнт задоволений, він виспаний, не сушить у роті, не бігає в туалет, головного болю немає, мігрені немає, тиск стабілізований, сонливості немає. Одразу на ранок.
Результати СІПАП-терапії
Нагадую: 37% зниження загального ризику смертності і на 55% — ризику серцево-судинної смертності. Ще наші індивідуальні дослідження, особливо актуальні в наш час: покращення симптомів ПТСР при нормалізації сну — 75%.
І власний досвід: практично всі пацієнти, які приходять на СІПАП-терапію, з задоволенням відзначають покращення еректильної функції, сексуальної функції та підвищення лібідо — і в жінок, і в чоловіків. Мелатонін починає працювати через 7–10 днів.
Я вдячний Школі інноваційної медицини, Українській асоціації метаболічної медицини, Центру інноваційних медичних технологій, які вже впроваджують таку діагностику і в них вже є відповідне обладнання, і стоїть питання — може, найближчим часом з’явиться і полісомнографія.
Опитування пацієнта
Ставимо запитання в першу чергу на прийомі пацієнта. Важливий момент — опитування. Особливу увагу потрібно приділяти виявленню скарг або факту зупинок дихання уві сні. Якщо пацієнт не може відповісти на це запитання, необхідно розпитувати родичів або знайомих пацієнта. На сьогоднішній день це також стосується побратимів, які з ним сплять у казармі або в бліндажі.
Рекомендовано ширше впроваджувати полісомнографію — золотий стандарт для встановлення діагнозу синдрому обструктивного апное сну.
Ділимося своїм власним досвідом: якщо ви бачите характерні сліди від спроб пацієнта якось протриматися, якось вижити до ранку — одразу ставте діагноз важкого ступеня апное і направляйте пацієнта навіть не на скринінг, а одразу на полісомнографію.
Скринінг — дуже чудовий інструмент, дуже активно почав працювати під час ковіду. Дистанційно ми проводили діагностику і допомагали лікарям потім підбирати відповідний СІПАП або неінвазивну вентиляцію. Золотим стандартом діагностики у світі все-таки є нічне полісомнографічне обстеження. Ми стараємося об’єднати в одну ніч діагностичний момент і одразу лікувальний — для підбору СІПАП-апарата.
Не забувайте, що у нас є мобільний полісомнограф — є лежачі пацієнти, є нетранспортабельні пацієнти, і є така можливість провести дослідження вдома, у тому числі дослідження і підбір СІПАП-терапії. Мобільна лабораторія сну.
Повноцінний сон відбувається удвох: пацієнт з ожирінням, цукровим діабетом — удвох із партнером не заважають один одному і, приїжджаючи до лабораторії, спокійно, тихенько сплять, не заважаючи один одному.
Поради української сомнології під час війни
Однозначно будемо цю тему завжди піднімати. Рекомендовано цінувати, культивувати, примножувати теплоту і близькість, любов, доброту, розуміння, турботу, підтримку сімейних відносин, більше щирого спокійного спілкування, шану до свого сну і до сну близьких, більше ніжності, кохання, більше віри і вірності, більше обіймів і поцілунків, більше гумору, більше оптимізму і позитиву. Здоровий сон потребує повноцінну дозу мелатоніну, нормальний рівень кисню і максимум позитиву. І все одне одного збагачує.
Висновки
- Своєчасна діагностика та лікування порушень сну та дихання уві сні у пацієнтів з цукровим діабетом та ожирінням є обов’язковою сучасною умовою комплексного підходу до таких пацієнтів.
- В умовах війни в Україні розповсюдження синдрому апное і, відповідно, цукрового діабету та ожиріння будуть значно більшими, ніж у довоєнний період — і серед військових, і серед цивільних.
- У більшості пацієнтів з порушеннями сну та дихання уві сні виявляється висока коморбідність і мультиморбідність на фоні цукрового діабету та ожиріння. При цьому кожне із коморбідних захворювань окремо само по собі матиме високе розповсюдження синдрому апное і впливатиме на прогнози та якість життя таких пацієнтів.
- СІПАП-терапія є золотим стандартом у комплексному лікуванні та реабілітації пацієнтів із синдромом апное, цукровим діабетом та ожирінням.
- Для виявлення синдрому апное у пацієнтів з порушеннями дихання уві сні при цукровому діабеті та ожирінні рекомендовано ширше впроваджувати золотий стандарт діагностики — полісомнографію, а також скринінгову діагностику.
Мирної ночі тим, хто спить, і Божого захисту тим, хто не спить. Дякую за увагу.
Обговорення після доповіді:
Дякую, Юрію Нестеровичу. Але тут нам написали коментар: «Діагностика апное сну — дуже дорога процедура. Більшість пацієнтів не можуть собі дозволити цього обстеження, а тим більше придбати апарат». Прокоментуйте це, будь ласка.
Практично всі пацієнти, які приїжджають до нас, потім зрозумівши, скільки вони вже витратили грошей на інсульт, на реабілітацію після інсульту (якщо вижили, якщо немає другого-третього інсульту), у тому числі на інфаркт — статистика є світова — зменшується госпіталізація, зменшуються витрати.
Пацієнт для себе так само: якщо він розбив вже три машини від сонливості, він зрозумів — краще б треба було купити СІПАП. І тоді грошенята знаходяться. Коли хоче купити машину, квартиру, а тут апное — і він першочергово ставить на квартиру, на машину, гроші є. Я про те, що пацієнтів треба інформувати. Вони постійно вранці задають питання: «А чому ніхто не розповів?»
Шановні колеги, не думайте про їхні гроші — дайте їм інформацію, і вони тоді все собі вирішать. Є фонди, є гранти, є друзі, є знайомі, за кордоном діти. Вирішується питання — дайте інформацію, що таке можливо зробити. І це недорого коштує порівняно з 2 тисячами євро за ніч в лабораторії сну в Європі. Деякі наші пацієнти їздили туди, коли не було лабораторій сну в Україні, а потім приїжджали і дивувалися: «А чому ж тут цього немає?» Ну, слава Богу, вже поширюється. Молодь підростає, молодь починає розуміти. Не рахуйте гроші пацієнта — дайте йому інформацію.
Мало того — хочу ще поділитися. Наша ендо-сторія з Надією Любов’ю, коли ми розповідали про «сонне ожиріння». Подивіться на того молодого хлопця, який через порушення сну просто перестав нормально жити. Я пам’ятаю, як Михайло розповідав: коли він із дружиною виходив з квартири, вони доходили до магазину, і він не пам’ятав, як він там опинився. Мало того що це загрожує інфарктом і інсультом — у молодої людини це вже взагалі повна відсутність якості життя, відсутність сексуальної сфери. На той час у нього розвинулися серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, деменція, втрата пам’яті. Вибачте, це, мабуть, набагато дорожче потім лікувати, ніж вчасно все-таки провести діагностику і почати терапію. Насправді, Михайло дуже вдячний нам за те, що ми йому допомогли.