У попередніх публікаціях ми вже детально висвітлювали негативний вплив хропіння та асоційованого з ним синдрому апное/гіпопное сну (СОАГС) на організм людини. На жаль, у свідомості більшості людей етіологічна роль хропіння у розвитку та обтяженні перебігу багатьох соматичних захворювань залишається деякою розпливчастою загрозою, тоді як світові дослідження продовжують розкривати патогенетичні механізми тісного зв’язку хропіння та хвороб серцево-судинної, ендокринної, нервової систем.
О. Баранчук, д. мед. наук, FACC, FRCPC Відділення кардіології Лікарні Кінгстона, Королівський університет, Кінгстон, Онтаріо, Канада
Синдром обструктивного апное уві сні (СОАС) є поширеним порушенням дихання. Він пов’язаний з безліччю захворювань, у тому числі підвищеною серцево-судинною захворюваністю та смертністю. Нещодавні дослідження показали, що СОАС часто супроводжується серцевою аритмією та порушеннями провідності.
Багато лікарів-кардіологів зустрічають пацієнтів, які страждають на синдром обструктивного апное сну (СОАС), що супроводжує основні захворювання. У кардіологічних пацієнтів хропіння часто є одним із симптомів такого прогностично несприятливого сомнологічного розладу. СОАС є поширеною формою патології, з ним пов’язані актуальні медичні та соціальні проблеми, тому у практичній діяльності лікаря важлива своєчасна діагностика цього розладу, оцінка його взаємозв’язку із захворюваннями для розробки оптимального підходу до лікування.
У статті надано матеріали впливу СІПАП терапії на еластичність судин. Висновки статті: Об’єднання антигіпертензивної та СРАР терапії протягом 9 місяців у хворих з артеріальною гіпертензією та сонним апное (обструктивним апное сну) сприяло покращенню показників жорсткості артерій еластичного типу. Читати повну версію статті
SMA-1, також відомий як хвороба Вердінга-Гофмана, є найпоширенішим нейром’язовим захворюванням новонароджених. Це є однією з причин раптової дитячої смерті. У кількох формах СМА слабкість дихальних м’язів є серйозною проблемою. Це найбільш поширена причина смерті в типах 1 і 2 хромосомі 5 (SMN-споріднена) СМА.
Тривалість сну людства скорочується до критичних значень, а звички ХХІ сторіччя шкодять повноцінному сну. Ох і поплатимося!
У своїй книзі “Чому ми спимо”, виданої минулого року, американський невролог Метью Уолкер, керівник лабораторії сну в Університеті Берклі (США) зазначав: “Чим коротший ваш сон, тим коротше ваше життя”. За його оцінками, дві третини дорослих у всьому світі сьогодні не висипаються і тому хворіють набагато частіше за своїх предків. Виявляється, коротка тривалість сну виснажує запаси в організмі природних “клітин-захисників – лейкоцитів і лімфоцитів (білих кров’яних клітин, що борються з вірусами, бактеріями, забезпечуючи імунітет). А 5-годинний нічний сон роками взагалі може знизити їхню кількість на 70%, пише Волкер. За останні сто років людство стрімко наближається до критичного, смертельно небезпечного рівня сну. Шість-сім годин на добу, до яких воно “скотилося” в останнє століття, завдають серйозної шкоди здоров’ю.
Повноцінний сон — синонім здоров’я. І це не банальність: спробуйте добровільно не поспати ніч — і вже самопочуття «зіжмакане», настрій зів’ялий, працездатність — на нулі. А якщо таких неповноцінних ночей — кілька поспіль, але не заради експерименту, а тому, що сон просто не приходить? Тоді це стає неабиякою проблемою. Причини безсоння різні, але наслідки тривалого порушення сну можуть призвести до катастрофи. Це ніби міна уповільненої дії, яку ми іноді закладаємо під власне життя…
Чим тепліше стає на вулиці, тим яскравіше і стильніше хочеться виглядати кожній представниці прекрасної статі. Не дарма ж нас так називають!
Згідно з висновками американської Національної Асоціації Сну, дитині необхідно спати від 9 до 17 годин на добу в залежності від її віку. Новонароджені діти сплять майже весь день, лише зрідка прокидаючись для отримання чергової порції маминого молочка. Як радять сучасні сомнологи, неврологи і психологи, молодій мамі треба наслідувати цей приклад!
Немиті вікна можуть ще трохи почекати, а ось на сні та його корисному відновному впливі на організм економити категорично не можна.
Як показали дослідження, діти та старші школярі після переходу на літній час у середньому витрачають на сон на 2 години менше, ніж до переведення стрілок.
Дуже часто діти не можуть заснути раніше, ніж звичайно. Більше того, збивання режиму сну і неспання може стати причиною безсоння.