Сучасна фармацевтична наука зробила крок далеко вперед, і предметом її наукових пошуків став пошук не тільки нових ліків від недуг і хвороб, а й створення засобів, здатних повернути радість «молодих років».
У Радянському Союзі «сексу не було», але було образливе слово «імпотент», що звучало вироком для будь-якого чоловіка і означало не лише дискваліфікацію на любовному ложі, а й зневажливе ставлення соціуму. Адже «чоловіча сила» завжди була головним атрибутом справжнього чоловіка, асоціювалася з успішністю, привабливістю, здоров’ям, була запорукою повноцінного інтимного та щасливого сімейного життя.
На щастя, в 1988 році термін «імпотенція» був замінений на інший – «еректильна дисфункція» і це ознаменувало початок епохи якісно іншого підходу до лікування даного розладу. Будь-яку дисфункцію можна і потрібно лікувати, у тому числі й еректильну. Докладно розібравшись у проблемі, вчені виділили чотири категорії порушень еректильної функції: до першої віднесли зміни статевого потягу, до другої — власне порушення ерекції, а третю та четверту категорії поєднують порушення еякуляції та оргазму. Варто сказати, що найчастішими скаргами пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) є нездатність досягти та/або підтримувати ерекцію, достатню для проведення повноцінного статевого акту, тому величезний арсенал біологічно активних речовин та лікарських засобів спрямований на усунення саме цього стану.
Проте, не слід забувати, що проблеми з потенцією — це не самостійне захворювання, а лише верхівка айсбергу, що свідчить про комплекс проблем зі здоров’ям. До причин виникнення цієї патології відносять: вік (на жаль, некоригований фактор!), наявність супутніх захворювань ендокринної та серцево-судинної систем (цукровий діабет, ожиріння, ІХС, гіпертонічна хвороба, атеросклероз), шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), прийом деяких медикаментів, стан гострого чи хронічного стресу.
У практиці лікаря-терапевта найбільш часто зустрічається соматично обумовлена еректильна дисфункція, пов’язана з цілим «букетом» захворювань у пацієнта. І, всупереч створеному рекламою іміджу молодого, підтягнутого, усміхненого та успішного мачо в оточенні сонму дівчат, портрет пацієнта з еректильною дисфункцією зовсім інший: повненький чоловік середніх років або трохи за 50, часто з задишкою та ознаками зловживання тютюном та алкоголем, що страждає від хронічних захворювань та власної неспроможності. Якщо запитати його партнерку, що він робить у ліжку, то отримаємо сумну відповідь: «Та нічого! Хропе та спати заважає!». І, на превеликий жаль, не лише самі пацієнти, а й багато лікарів не усвідомлюють, що у цій фразі криється відповідь на причину еректильної дисфункції.
Про те, як хропіння та асоційований з ним синдром обструктивного апное/гіпопное уві сні (СОАГС) впливає на перебіг та розвиток соматичних захворювань, у тому числі, і цукрового діабету, стан імунітету ми писали у попередніх випусках журналу («Дільничний лікар», № 3, №4, №5). Розглянемо докладніше механізми впливу хропіння та синдрому апное на сексуальну функцію чоловіка.
Основна роль у підтримці еректильної функції належить гормону тестостерону, що виробляється в яєчках клітинами Лейдіга і меншою мірою наднирковими залозами. Секреція тестостерону має чіткий циркадний ритм: його секреція максимальна в ранні ранкові години та мінімальна вдень. Найвищий рівень тестостерону відзначається у чоловіків віком 25 років, а після 30 років він знижується на 1-2% на рік і до 80 років досягає рівня 40% від рівня цього гормону, що спостерігався в 25 років.
Варто зазначити, що у хворих на ІХС, цукровий діабет, гіпертонічну хворобу відзначається зниження вікового рівня тестостерону на 40% порівняно зі здоровими особами. Хропіння та асоційований з ним СОАГС обтяжує перебіг соматичних захворювань, на фоні яких виникає еректильна дисфункція, а також прямим чином впливає на рівень тестостерону в крові. Справа в тому, що вироблення тестостерону припадає на найглибшу фазу сну – так званий дельта-сон, який відсутній у пацієнтів, що хропуть. При хворобі зупинок дихання уві сні порушується архітектура сну, організм людини відчуває різкий дефіцит кисню, а погранічна гіпоксія, що розвивається під час апное, згубно діє на всі органи і тканини людини. При цьому мозок «бачить» кожну зупинку дихання уві сні, кожну затримку та «не пускає» людину в глибокі фази сну.
Відповідно, порушується секреція гормонів, відповідальних за підтримання фізіологічних функцій – мелатоніну, тестостерону та інших. Клінічно дефіцит тестостерону у чоловіків проявляється не тільки еректильною дисфункцією, а й вегето-судинними проявами (припливами, підвищеною пітливістю, серцебиттям, кардіалгіями), ендокринними порушеннями (ожирінням, гінекомастією, зменшенням оволосіння на обличчі). болями в кістках), а також психоемоційними розладами (плаксивістю, дратівливістю, швидкою стомлюваністю, лабільністю настрою, порушеннями сну). Фактично, при дефіциті тестостерону відбувається передчасне старіння організму чоловіка з проявом всіх симптомів чоловічого клімаксу, обтяженого супутніми захворюваннями та депресивним психологічним станом.
Вчені-сомнологи, які встановили безпосередній зв’язок хвороби зупинок дихання уві сні з еректильною дисфункцією, успішно повертають до повноцінного інтимного життя тисячі пацієнтів шляхом лікування хропіння та апное сну методом СРАР-терапії (Continuous Positive Airway Pressure).
Суть методу полягає у застосуванні спеціальної маски від хропіння, що одягається пацієнтом на час нічного сну, завдяки якій у дихальних шляхах під час видиху створюється позитивний тиск, що не дозволяє змикатися гортані. Особлива конструкція маски не дозволяє задихнутися пацієнту навіть при відключенні джерела зовнішнього живлення для компресора, що створює позитивний тиск під час вдиху, а, крім того, повітря, що подається додатково зігрівається і зволожується.
На базі української Лабораторії Сну (науково-практичний медичний центр доктора Погорецького) накопичено великий досвід у лікуванні пацієнтів з еректильною дисфункцією, які страждають від хропіння та нічного апное. Усунення хропіння та нормалізація сну призводить до зниження маси тіла без застосування медикаментозних засобів та дієтотерапії. Втрата маси тіла у гладких пацієнтів становить від 10-20 кг до 40 кг і навіть 50 кг, за період від 6 до 12 місяців зі стабілізацією ваги.
При СРАР-терапії усувається одна з головних причин прогресу всіх соматичних захворювань, в т.ч. і еректильна дисфункція, – гіпоксія, що веде до передчасного старіння та зношування організму. Відсутність епізодів важкої гіпоксії позитивно позначається на загальному стані організму людини: зменшується симптоматика супутніх захворювань, покращується глікемічний та ліпідний профіль, нормалізується вага, покращується настрій, підвищується працездатність, у чоловіків відновлюється показники еректильної функції. Варто зазначити, що позитивні зміни у стані здоров’я пацієнтів, які отримують лікування за методикою СРАР-терапії, спостерігаються без застосування додаткових медикаментозних засобів, що підтверджує етіологічну роль хропіння та апное у розвитку різноманітної соматичної патології.
Основними фармакологічними підходами до лікування еректильної дисфункції є застосування препаратів силденафілу та тестостерону, проте перший протипоказаний у випадках тяжких соматичних захворювань (особливо, серцево-судинних та ендокринних), а другий – протипоказаний при хропінні та асоційованого з ним апное сну, оскільки може стати причиною раптової смерті. І, якщо силденафіл застосовується лише як симптоматичний засіб, що не впливає на причину еректильної дисфункції, тестостерон показаний для лікування даного розладу. Виникає замкнене коло: хропіння та апное спричиняє прогресування соматичних захворювань, при яких порушується еректильна функція, але препарати для лікування еректильної дисфункції вже протипоказані!
Що ж робити? Вихід є! Застосування тестостерону можливе при одночасному використанні СРАР-терапії (доведена ефективна світова практика сексопатологів, андрологів та урологів). Відновлення ерекції у молодих пацієнтів під впливом СРАР-терапії відбувається протягом 1-3 тижнів, у старших пацієнтів – протягом 1-1,5 міс. Слід зазначити різке покращення стану здоров’я та якості життя пацієнтів під впливом СРАР-терапії.
Таким чином, приступаючи до комплексного обстеження пацієнта, необхідно ретельно з’ясовувати не лише скарги хворого, а й особливості його сну: тривалість, якість, наявність хропіння та зупинок дихання (бажано уточнити це у близьких, які проживають разом із пацієнтом: наприклад, дружини). За наявності хропіння та апное пріоритетним завданням у лікуванні пацієнта є усунення хропіння та апное уві сні, для чого хворий, що хропе, повинен бути направлений до спеціалізованої Лабораторії Сну.
Зробити це просто: потрібно зателефонувати до спеціалізованого науково-практичного центру доктора Погорецького за телефоном (044) 537-36-86 та повідомити номер контактного телефону пацієнта або його родичів.
Кваліфіковані лікарі-сомнологи нададуть високопрофесійну допомогу Вашим пацієнтам та запропонують Вам співпрацю на взаємовигідних умовах.