Люди по-різному ставляться до сну. Одні з нас люблять поспати. Інші вважають, що сон забирає надто багато часу, який можна витратити з більшою користю. Але людина має спати, щоб бути здоровою. Це факт, якому існує багато підтверджень. Навіщо ж ми спимо?
Сон – життєва потреба
Необхідність уві сні доведена експериментально. Так, в одному з експериментів з вивчення сну, випробувані повинні були не спати, якомога довше. Через кілька днів люди стали відчувати втому та дратівливість. На 5-8 добу порушилася координація рухів, погіршився зір і навіть з’явилися галюцинації. Зрештою, експеримент довелося припинити. Проводилися й інші експерименти на людях та тваринах і всі вони показали необхідність сну.
Щоправда, існують окремі люди, які запевняють, що не сплять упродовж кількох років. Але це швидше виняток із правил. Більшості ж із нас без сну не обійтися. Причому вчені запевняють, що для нормальної роботи організму людини необхідно занурюватися в сон на певний час. Норма сну для дорослої людини становить 7-9 годин. Чому саме стільки? Вся справа у гормоні мелатонін.
Гормон сну мелатонін
Мелатонін – це гормон сну, речовина, що виробляється епіфізом під час сну. Вона необхідна нашому організму. І щоб отримувати його у достатній кількості, потрібно спати певну кількість часу.
Ось що розповідає про це президент Української асоціації медицини сну, доцент кафедри кардіології та функціональної діагностики ННЦ «Інститут кардіології ім. Н. Д. Стражеско» АМН України, к.м.н. Погорецький Юрій Несторович: «Секрет сну у виробленні мелатоніну. Мелатонін — це «золотий» гормон, який регулює решту ендокринних систем і, зрештою, всі системи організму. Друга назва мелатоніну – гормон щастя. Цей гормон виробляється у фазі швидкого руху очей на піку 4 фази сну, після якої ми повертаємось у поверхневий сон — 1 фазу. Таких глибоких піків має бути 7–9 за ніч, тобто приблизно 1 пік на годину. Людина повинна отримувати 8 порцій мелатоніну.
Найбільше мелатоніну виробляється з 10-ї до 12-ї години ночі. Саме тому лікарі рекомендують лягати спати о 10-й годині.
Нестача мелатоніну: недосипання небезпечне
І все-таки, чим загрожує нам недосипання? Перелік проблем, які можуть виникнути на базі хронічного дефіциту сну через нестачу мелатоніну досить великий.
Порушення та нестача сну провокують появу хвороб серцево-судинної системи, серед яких гіпертонія, аритмія, ішемічна хвороба серця, інфаркти та інсульти.
Нестача сну сприяє появі ожиріння, навіть недосип заважає худнути навіть коли ви сідаєте на дієту. При хронічному недосипанні збільшується можливість отримати метаболічний синдром, гастрит, коліт і навіть цукровий діабет. Страждає і нервова система, виникають дратівливість, стомлюваність, депресивні стани.
Вчені вважають, що недосипання протягом двох днів поспіль достатньо, щоб значно знизити активність імунної системи, що полегшує доступ інфекції в організм. Це означає, що і застуджена не виспана людина захворіє швидше.
Повноцінний сон дає можливість нашому організму синтезувати мелатонін у нормальних кількостях, «заряджатися» і бути здоровим. Давайте пам’ятати про це і приділяти сну гідне місце у житті!