Нарколепсія: хвороба, яку роками плутають із лінню

Людина засинає на нараді, за кермом на світлофорі, посеред розмови. Від сміху в неї раптом підгинаються коліна. Роками їй кажуть, що треба більше спати, менше нервувати і «взяти себе в руки». А насправді це нарколепсія — хронічна хвороба мозку, яка ламає межу між сном і неспанням.

Скільки людей хворіє

Нарколепсія трапляється приблизно в 0,02–0,05% людей, тобто в 20–50 із кожних 100 000 (огляд у PMC, 2024). У великому американському дослідженні нарколепсію 1 типу знайшли в 12,6 людини на 100 000, а 2 типу — в 25,1 (CheckRare).

Якщо застосувати ці частки до України з умовним населенням у 30 мільйонів, виходить приблизно 6–15 тисяч людей з нарколепсією. Це наш розрахунок: офіційної статистики нарколепсії в Україні немає, а точна чисельність населення зараз невідома. І ці цифри, ймовірно, занижені, бо значна частина хворих так і не отримує діагнозу.

Чому діагноз ставлять роками

Зазвичай нарколепсія починається у другому десятилітті життя, тобто в підлітковому чи молодому віці, і лишається на все життя (Stony Brook University). Але між першими симптомами й діагнозом часто минає від 8 до 15 років (AMCP, 2026).

Головний симптом, денна сонливість, ззовні не відрізняється від звичайної втоми. Школяра вважають лінивим, дорослого — вигорілим або депресивним. У реєстрі пацієнтів Nexus Narcolepsy понад 59% людей до правильного діагнозу отримали щонайменше один хибний (AAN):

Катаплексію плутають із епілепсією, а розірваний нічний сон — із безсонням (Sleep Review). До того ж депресія й тривога справді часто супроводжують нарколепсію, і це ще більше плутає картину.

Хто хворіє і чому

При нарколепсії 1 типу гинуть нейрони гіпоталамуса, які виробляють речовину орексин (друга назва — гіпокретин). У здоровому мозку їх приблизно 70 000 (Mignot, історія досліджень у Стенфорді), а в людей із нарколепсією 1 типу зникає 85–95% (систематичний огляд, ESMED). Інші клітини поруч лишаються цілими, і така вибірковість навела вчених на думку про атаку власної імунної системи.

Генетичний ґрунт. Приблизно 98% людей із нарколепсією 1 типу мають варіант імунного гена HLA-DQB1*06:02, тоді як серед усіх людей він трапляється в приблизно 25% (bioRxiv). Тобто цей варіант має кожен четвертий, а хворіє низька частка з них. Ген лише створює схильність, а запускає хворобу щось інше.

Тригери. Нарколепсія частіше починається в певні сезони і пов’язана з грипом A. Після пандемії грипу H1N1 2009 року в Китаї спостерігали сплеск нових випадків серед дітей, а в Скандинавії — після вакцинації однією конкретною вакциною того часу, Pandemrix (PMC). У 2018 році в крові хворих знайшли T-лімфоцити, які розпізнають орексин. Проте точна роль гена і цих клітин досі не з’ясована (PMC).

Простіше кажучи, найпереконливіша зараз версія така: у людини з генетичною схильністю імунна система б’ється з інфекцією й помилково уражає власні орексинові нейрони. Загиблі нейрони не відновлюються, тому хвороба довічна.

Що відбувається в мозку

Орексин відкрили лише 1998 року, одночасно дві незалежні команди. Одна назвала його орексином, від грецького слова «апетит», бо спершу думали, що він регулює їжу. Друга — гіпокретином, бо він виробляється в гіпоталамусі (Wikipedia). Вже за рік стало зрозуміло, що головна його робота — тримати нас у стані неспання.

Проста образна схема: сон і неспання перемикаються як два положення рубильника, а орексин працює як фіксатор. Вдень він утримує рубильник у положенні «бадьорість» і не дає елементам REM-сну, фази сновидінь, просочуватися в неспання. Без нього рубильник хитається і клацає сам по собі: вдень у сон, уночі в пробудження.

Звідси і всі симптоми нарколепсії (Takeda):

• надмірна денна сонливість і раптові напади сну, які неможливо перебороти;
• катаплексія — раптова слабкість м’язів під час сильних емоцій, часто від сміху. Людина при цьому притомна, це параліч м’язів, який у нормі буває лише в REM-сні;
• сонний параліч — неможливість порухатися при засинанні чи пробудженні;
• галюцинації на межі сну, коли сновидіння починається ще до того, як людина заснула;
• розірваний нічний сон з частими пробудженнями.

Тож парадокс нарколепсії в тому, що людина не спить більше за інших: сон просто розкиданий шматками по всій добі.

Два типи нарколепсії

У міжнародній класифікації розладів сну (ICSD-3) нарколепсію поділяють на два типи, і відмінність між ними не лише в симптомах.

Критерії — за ICSD-3, частота — за CheckRare. Автоімунна теорія пояснює лише 1 тип: при 2 типі орексин не зникає, і чому виникає хвороба, поки невідомо (PMC). Це важливо і для лікування, про що трохи нижче.

Як ставлять діагноз

Нарколепсію не видно на МРТ і в аналізах крові. Її діагностують у лабораторії сну, і для цього потрібні два дослідження поспіль.

1. Нічна полісомнографія. Вона підтверджує, що людина достатньо спала, і виключає інші причини сонливості, насамперед апное сну.
2. Множинний тест латентності сну (MSLT) наступного дня. Протягом дня пацієнту кілька разів із рівними проміжками пропонують поспати в затемненій кімнаті й вимірюють, як швидко він засинає і чи настає фаза REM.

За критеріями ICSD-3, на нарколепсію вказує середнє час засинання 8 хвилин і менше та щонайменше два початки сну одразу з REM-фази, тобто в перші 15 хвилин. Один такий епізод може бути зафіксований і на нічній полісомнографії (критерії ICSD-3). Здорова людина вдень засинає набагато повільніше, а до сновидінь за такий короткий сон зазвичай не доходить.

Для 1 типу є ще один шлях: виміряти орексин у спинномозковій рідині, але для цього потрібна люмбальна пункція. У будь-якому разі лікар має переконатися, що сонливість не пояснюється хронічним недосипом, апное, збоєм циркадного ритму чи дією ліків. На результат MSLT можуть впливати деякі препарати, зокрема антидепресанти, але змінювати лікування перед тестом можна лише за порадою лікаря.

Як лікують сьогодні

До цього року всі засоби від нарколепсії працювали з її наслідками: зменшували сонливість, придушували катаплексію або заставляли спати міцніше вночі. Американська академія медицини сну (AASM) у настанові 2021 року надає сильну рекомендацію чотирьом препаратам для дорослих (AASM):

• модафініл — стимулює неспання;
• солріамфетол — підвищує рівень дофаміну і норадреналіну в мозку;
• пітолісант — посилює дію гістаміну, ще одного сигналу неспання;
• оксибат натрію — приймається на ніч, консолідує сон і зменшує катаплексію.

Умовно рекомендовані також армодафініл, декстроамфетамін і метилфенідат (AASM Flashcard). Модафініл, армодафініл і пітолісант можуть знижувати ефективність оральних контрацептивів (Sleep Review). Вибір препарату й дози — завдання лікаря, а доступність окремих препаратів в Україні різна.

Без ліків теж є що зробити: регулярний графік сну, короткі заплановані денні дрімоти, обережність за кермом. Засоби заради цього допомагають жити з нарколепсією, але жоден із них не відновлює втрачений орексиновий сигнал.

Перший препарат, що діє на причину

5 серпня 2026 року FDA схвалила овепорекстон (торгова назва Orzeyful) від Takeda для дорослих із нарколепсією 1 типу. Це перший препарат, який діє безпосередньо на причину хвороби, тобто на втрачений орексиновий сигнал (Patient Care).

Як дійшли до цього

Історія почалася з собак. У Стенфорді десятиліттями тримали колонію доберманів і лабрадорів із нарколепсією. У 1999 році команда Емманюеля Міньйо знайшла в них мутацію гена рецептора орексину 2 типу. У 2000 році виявили, що в людей із нарколепсією орексину в спинномозковій рідині майже немає, а нейрони, які його виробляють, загинули (Mignot, PMC).

Звідси і з’явилася ідея препарату. Рецептори до орексину в мозку цілі, немає лише самого сигналу. Значить, можна зробити молекулу, яка сама вставляється в цей замок замість втраченого ключа. На це знадобилося два десятиліття і кілька невдалих спроб:

1. Данаворекстон (TAK-925) став першим агоністом рецептора орексину 2 типу, випробуваним у людей із нарколепсією, але його доводилося вводити внутрішньовенно (Drug Hunter).
2. TAK-994 уже був таблеткою і добре працював, але дослідження зупинили через токсичний вплив на печінку (Takeda, 2023).
3. Овепорекстон (TAK-861) став третьою спробою, і саме він дійшов до схвалення.

Як він працює і що показали дослідження

Овепорекстон вибірково активує рецептор орексину 2 типу, той самий, який у нормі стимулює власний орексин. Він підтримує неспання і зменшує прояви REM-сну вдень, зокрема катаплексію (Pharmaceutical Executive). Приймають його у вигляді таблеток двічі на день.

У двох дослідженнях 3 фази взяли участь 273 дорослих із 19 країн, лікування тривало 12 тижнів (Takeda). На дозі 2 мг час утримання неспання в тесті досягав норми в 64% пацієнтів, а епізодів катаплексії ставало істотно менше, ніж на плацебо (Managed Healthcare Executive).

Найчастіші побічні ефекти — безсоння, часте й нагальне сечовипускання та надмірне слиновиділення. Безсоння виникало в 60% пацієнтів на дозі 2 мг проти 1% на плацебо, але здебільшого минало за тиждень (Takeda, NEJM).

Що важливо розуміти

• Препарат замінює втрачений сигнал, але не відроджує загиблі нейрони. Його доведеться приймати постійно, як інсулін при цукровому діабеті 1 типу.
• Схвалення стосується лише нарколепсії 1 типу. Для 2 типу й ідіопатичної гіперсомнії Takeda розробляє наступний препарат, TAK-360 (AJMC).
• У США препарат очікують в аптеках орієнтовно до листопада 2026 року (Project Sleep), раніше його схвалили в Китаї. В Україні він поки недоступний.

MSLT у Лабораторії сну

Нові препарати роблять точний діагноз ще важливішим: овепорекстон призначають лише при підтвердженій нарколепсії 1 типу. Лабораторія сну доктора Погорецького тепер проводить MSLT для дорослих пацієнтів. Обстеження складається з нічної полісомнографії і денного тесту латентності сну, і все це робиться в одному місці.

Зверніться до сомнолога, якщо:

• уже понад три місяці вас щодня непереборно хилить у сон, навіть коли ви висипаєтеся;
• від сміху, здивування чи злості раптово слабнуть коліна, щелепа або руки;
• ви прокидаєтеся й не можете поворухнутися або бачите сни ще до того, як заснули;
• вам уже лікували депресію чи втому, а сонливість так і лишилася.

Докладніше про обстеження і підготовку до нього: Множинний тест латентності до сну (MSLT): діагностика нарколепсії та гіперсомнії

Запис на консультацію: (050) 311-39-67

Джерела

1. Огляд епідеміології й лікування нарколепсії, PMC, 2024 — pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11523731
2. Narcolepsy: recognizing the signals, CheckRare — checkrare.com/narcolepsy-recognizing-the-signals-reducing-diagnostic-delay-and-improving-patient-outcomes
3. Epidemiology of narcolepsy, Stony Brook University — researchconnect.stonybrook.edu/en/publications/epidemiology-of-narcolepsy
4. Narcolepsy Type 1, AMCP 2026 — amcplearn.org/system/files/course/2026-05/F4%20-%20Final%20Handout%20Post-Meeting%20-AMCP%202026.pdf
5. Misdiagnoses and comorbidities in the Nexus Narcolepsy Registry, AAN — aan.com/msa/Public/Events/AbstractDetails/42040
6. Narcolepsy comorbidities and misdiagnosis, Sleep Review — sleepreviewmag.com/?p=82406
7. Mignot E. History of narcolepsy at Stanford University, PMC — pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4028550
8. Unraveling Narcolepsy: a PRISMA systematic review, ESMED — esmed.org/MRA/mra/article/download/7598/99193550276
9. Autoimmunity to hypocretin and molecular mimicry to flu antigens, bioRxiv — biorxiv.org/content/10.1101/378109v2
10. The autoimmune basis of narcolepsy, PMC — pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3848424
11. What triggered narcolepsy: H1N1 vaccination, virus, or both?, PMC — ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9995775
12. Orexin, Wikipedia — wikipedia.org/wiki/Orexin
13. ICSD-3 diagnostic criteria, протокол дослідження NCT04096560 — cdn.clinicaltrials.gov/large-docs/60/NCT04096560/Prot_000.pdf
14. AASM: Treatment of Central Disorders of Hypersomnolence, 2021 — aasm.org/wp-content/uploads/2022/03/Treatment_Central_Disorders_Hypersomnolence_Guideline_at_a_Glance.pdf
15. AASM Narcolepsy in Adults Flashcard — eguideline.guidelinecentral.com/i/1457991/1
16. AASM updates guidance on narcolepsy treatment, Sleep Review — sleepreviewmag.com/sleep-disorders/hypersomnias/narcolepsy/aasm-updates-guidance-treatment-narcolepsy-hypersomnias
17. FDA approves oveporexton, Patient Care — patientcareonline.com/view/fda-approves-oveporexton-first-orexin-receptor-agonist-for-narcolepsy-type-1
18. FDA approves Orzeyful, Pharmaceutical Executive — pharmexec.com/view/fda-approves-orezeyful-narcolepsy-type-1-adults
19. TAK-994, Drug Hunter — drughunter.com/molecule/tak-994
20. TAK-994 Phase 2 in NEJM, Takeda, 2023 — takeda.com/newsroom/newsreleases/2023/the-new-england-journal-of-medicine-publishes-data-from-phase-2-study-of-first-oral-orexin-receptor-2-agonist-TAK-994-in-patients-with-narcolepsy-type-1
21. Takeda wins FDA approval for Orzeyful — startups.one.gob.es/news/note/takeda-wins-fda-approval-for-orzeyful-oveporexton-first-drug-to-treat-the-underlying-cause-of-narcolepsy-type-1
22. Oveporexton Phase 3 results, Managed Healthcare Executive — managedhealthcareexecutive.com/view/a-potential-first-in-class-treatment-shows-improvement-in-a-rare-type-of-narcolepsy
23. NEJM publishes oveporexton Phase 3 data, Takeda, 2026 — takeda.com/newsroom/newsreleases/2026/nejm-oveporexton-narcolepsy-data
24. FDA approves first orexin agonist, AJMC — ajmc.com/view/fda-approves-first-orexin-agonist-narcolepsy-type-1
25. Orzeyful FDA approval, Project Sleep — project-sleep.com/orzeyful-fda-approval
26. Takeda: Phase 3 FirstLight і RadiantLight, Drugs.com — drugs.com/clinical_trials/takeda-announces-positive-results-two-pivotal-phase-3-studies-oveporexton-tak-861-narcolepsy-type-1-22104.html