Досвід української військової сомнології
Розділ 1: Вступ до проблематики порушень сну та їх значення
Шановне товариство, ми продовжуємо нашу роботу. Сьогодні в студії Юрій Несторович Погорецький, кандидат медичних наук, президент Української асоціації медицини сну, головний лікар лабораторії сну, лікар-кардіолог і сомнолог. Він підготував надзвичайно цікаву тему: «Сучасні стандарти діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із порушеннями сну та дихання уві сні: досвід української військової сомнології». Юрію Несторовичу, рада вас вітати в студії! Дякую за запрошення на цю важливу конференцію.
Сімейні лікарі відіграють ключову роль у виявленні порушень сну, адже саме ви першими стикаєтеся з цими проблемами у своїх пацієнтів. В Україні вже створено базу для діагностики та успішного лікування таких станів. Сімейні лікарі в Європі та Америці є лідерами за кількістю направлень до лабораторій сну, і ми прагнемо, щоб в Україні ви також активно долучалися до цього процесу. Порушення сну та дихання уві сні є особливо актуальними для груп високого ризику: військових, поліцейських, рятувальників і медичних працівників. Після нічних чергувань ризик ДТП через сонливість зростає в 6 разів, тому будьте обережні за кермом, краще скористайтеся громадським транспортом або попросіть когось вас підвезти.
Розділ 2: Історичний контекст і значення здорового сну
Історія сомнології має важливі віхи. У 1958 році було відкрито гормон мелатонін, але лише в 2017 році його значення для циркадних ритмів було відзначено Нобелівською премією. У 2018 році Нобелівську премію присудили за дослідження імунітету, а в 2019 році — за вивчення гіпоксії. Усі ці відкриття тісно пов’язані зі сном. У 2022 році Американська кардіологічна асоціація додала здоровий сон як восьмий пункт до концепції здоров’я серцево-судинної системи, а Всесвітня організація охорони здоров’я також підкреслює його важливість.
Здоровий сон виглядає як регулярна синусоїда з п’ятьма циклами глибоких фаз сну. Найважливіший період — близько 23:00, коли відбувається «вибухове» вироблення мелатоніну. Цей гормон починає діяти після заходу сонця, але пік його синтезу припадає на 23:00. Тому рекомендується лягати спати до 22:00 (для дітей — до 21:00). Мелатонін сприяє спокою, мудрості, активності, сексуальності, стимулює вироблення тестостерону, контролює вагу та сприяє схудненню. Наприклад, нормалізація сну допомогла одному з наших пацієнтів значно знизити вагу.
Розділ 3: Синдром обструктивного апное сну: діагностика та наслідки
Синдром обструктивного апное сну (СОАС) є найпоширенішим порушенням сну. Він характеризується хропінням, періодичним звуженням верхніх дихальних шляхів на рівні горлянки, припиненням легеневої вентиляції за збереження дихальних зусиль, зниженням рівня кисню в крові, фрагментацією сну та надмірною денною сонливістю. Код цього захворювання за МКХ-10 — G47.3. Гіпоксемія (зниження рівня кисню) є головним тригером патологічних станів при СОАС. У нормі сатурація становить 96–98%, але у пацієнтів із СОАС вночі може падати до 50%, 30% чи навіть 20%, що є критичним, особливо у вагітних або після COVID-19.
За одну ніч у пацієнтів із СОАС може бути до 400–500 зупинок дихання загальною тривалістю 3–4 години, що призводить до гострої та хронічної гіпоксії. Дослідження 1993 року показали, що 18% жінок і до 50% чоловіків віком 30–60 років мають легкий, середній або важкий ступінь СОАС (5–14, 15–29 або ≥30 зупинок дихання на годину відповідно). При цьому 93% жінок і 82% чоловіків із середнім або важким СОАС не мають верифікованого діагнозу через низьку обізнаність.
Розділ 4: СІПАП-терапія: ефективність і клінічні результати
СІПАП-терапія (постійний позитивний тиск у дихальних шляхах) є золотим стандартом лікування СОАС. Наприклад, у 43-річного мультиморбідного пацієнта з кардіологічними та ендокринологічними проблемами було виявлено 97 зупинок дихання на годину та сатурацію 50% із паузою серця на 9 секунд. Після застосування СІПАП-терапії в другій половині ночі сатурація нормалізувалася до 98–99%, хропіння та апное зникли, ритм серця стабілізувався. Пацієнт схуд, відновив потенцію та уникнув інсульту чи інфаркту.
Інший приклад — мультиморбідний пацієнт із 53 паузами дихання на годину та хронічною гіпоксією (25% часу сну сатурація <90%). Після СІПАП-терапії хропіння та апное зникли, сатурація стабілізувалася на рівні 96–98%. Дослідження 2012 року підтвердили, що 78% пацієнтів з артеріальною гіпертензією мають СОАС і потребують СІПАП-терапії. Мета-аналіз 2023–2025 років показав, що СІПАП знижує загальний ризик смерті на 37%, а від серцево-судинних захворювань — на 55%. Терапія також покращує настрій, когнітивні функції, зменшує депресію та може відтермінувати початок хвороби Альцгеймера на 10 років.
Розділ 5: Військова сомнологія та рекомендації для лікарів
Порушення сну є стратегічною проблемою, особливо під час війни. У військовослужбовців США діагностовано СОАС у 62.7% випадків, безсоння — у 63%, а коморбідне безсоння та СОАС — у 38%. Участь у бойових діях підвищує ризик цих розладів у 6–6.5 разів. В Україні через війну показники ще гірші, причому як серед військових, так і серед цивільних. СОАС часто супроводжується метаболічним синдромом (98% випадків), що вимагає обов’язкової полісомнографії.
Сімейним лікарям слід уважно розпитувати пацієнтів та їхніх близьких (а для військових — побратимів) про хропіння, зупинки дихання чи денну сонливість. Ознаки важкого СОАС включають мозолі на колінах (через пози для полегшення дихання) або папіломи на шиї чи в паху (ознака зниженого імунітету). Рекомендується скринінгова діагностика (амбулаторно, як холтерівське моніторування) або полісомнографія (золотий стандарт). Ускладненням є брак страхової медицини, тому часто використовується «спліт-найт» (діагностика та підбір СІПАП за одну ніч).
Для профілактики порушень сну: лягайте спати до 22:00, спіть 7–8 годин, уникайте кави після обіду, гаджетів перед сном і хронічного стресу. Температура в спальні — 16–18°C, необхідна темрява і тиша. Під час війни уникайте токсичних людей, культивуйте позитив, любов і підтримку. СІПАП-терапія дає миттєвий ефект: зникає хропіння, нормалізується сон, підвищується активність. В Україні за останні три роки відкрито вдесятеро більше лабораторій сну, ніж за попередні 20 років, зокрема в центральному госпіталі Львова, Запоріжжі, Полтаві, Одесі, Дніпрі та Івано-Франківську.
Рекомендації для сімейних лікарів (на основі запитання в кінці лекції)
Якщо сімейний лікар підозрює безсоння чи СОАС:
- Розпитайте детально: Запитуйте про хропіння, зупинки дихання, денну сонливість. Якщо пацієнт не помічає симптомів, поговоріть із родичами чи побратимами (для військових).
- Зверніть увагу на ознаки: Ожиріння (120–140 кг), мозолі на колінах, папіломи на шиї чи в паху вказують на можливий СОАС.
- Направляйте на діагностику: Скринінговий прилад (доступний через Нову пошту) або полісомнографію в лабораторії сну (Львів, Запоріжжя, Полтава, Одеса, Дніпро, Івано-Франківськ).
- Не призначайте ліки одразу: Спочатку ліквідуйте гіпоксію за допомогою СІПАП-терапії, що стабілізує тиск і усуває потребу в частих сечовипусканнях.