Коли війна повертається уві сні: розлад поведінки у фазі REM, ПТСР і ризик Паркінсона

Чоловік повернувся з фронту кілька місяців тому. Удень він спокійний, жартує, допомагає дітям з уроками. А вночі дружина прокидається від крику й удару ліктем: він знову на позиції і відбивається від когось, кого бачить уві сні.

Таке буває частіше, ніж про це говорять. Іноді тіло буквально проживає травматичне жахіття. Іноді за нічними бійками стоїть окремий неврологічний розлад сну, пов’язаний із хворобою Паркінсона. Ззовні ці стани схожі, але означають різне, і розрізнити їх можна лише одним способом: подивитися, що відбувається з мозком і м’язами під час сну.

У статті пояснюємо, що таке розлад поведінки у фазі швидкого сну, звідки він береться, як пов’язаний із ПТСР і Паркінсоном, як його діагностують і лікують. І окремо про те, що з цього стосується людей, які повернулися з війни, та їхніх родин.

Чому ми не рухаємося, коли бачимо сни

За ніч мозок кілька разів проходить цикл із фаз повільного і швидкого сну. Швидкий сон називають REM-фазою, від англійського rapid eye movement: під закритими повіками очі швидко рухаються. Саме в цій фазі сняться найяскравіші, сюжетні сни, і саме вона подовжується ближче до ранку.

Під час REM-сну мозок працює майже як у неспанні, а тіло в цей час вимкнене. Скелетні м’язи паралізовані, рухаються лише очі, діафрагма і сфінктери. Цей параліч називають атонією, і вмикає його спеціальна ділянка стовбура мозку. Природа придумала простий запобіжник: сниться погоня, бійка чи падіння, а ми лежимо нерухомо і нікому не шкодимо.

Якщо запобіжник ламається, людина починає виконувати свій сон руками, ногами і голосом. Цей стан і називають розладом поведінки у фазі швидкого сну.

Розлад поведінки у фазі швидкого сну: що це таке

У міжнародній класифікації він називається REM sleep behavior disorder, скорочено RBD. Уперше його описали у 1986 році Карлос Шенк, Марк Маховальд та колеги на прикладі п’ятьох чоловіків віком 67–72 роки. Відтоді критерії майже не змінилися, і їх чотири:

1. Повторювані епізоди розмов, криків або складних рухів уві сні.
2. Ці епізоди виникають у REM-фазі: це зафіксовано полісомнографією або випливає з розповіді про те, що людина діє за сюжетом сну.
3. Полісомнографія показує REM-сон без атонії, тобто м’язи в цій фазі не вимикаються.
4. Стан не пояснюється краще іншим розладом сну, психічним розладом, ліками чи речовинами.

Як це виглядає вдома. Людина б’є кулаками, штовхається ногами, закривається руками, кричить, лається, іноді падає з ліжка. Сни зазвичай неприємні: напад, погоня, захист себе чи близьких. Якщо розбудити, людина швидко приходить до тями і часто пам’ятає сон, який щойно «грала». Епізоди з’являються не раніше ніж через півтори години після засинання і частішають під ранок, бо саме тоді REM-фази найдовші.

До лікаря зазвичай приводять не самі симптоми, а травми: розбита губа, синці у партнера, удар об тумбочку. Буває, що це триває роками, і родина звикає спати окремо.

Скільки людей хворіють. Найточніші дані дало швейцарське дослідження HypnoLaus: 1997 людей середнього і старшого віку пройшли повну полісомнографію, і діагноз підтвердився в 1,06%. В італійському місті Катанія за схожою методикою вийшло 0,26%. Американська академія медицини сну оцінює кількість хворих у світі у понад 80 мільйонів.

У клініках сну серед пацієнтів із RBD переважають чоловіки після 50 років. Проте в популяційному HypnoLaus різниці між чоловіками і жінками не знайшли. Одне з можливих пояснень: чоловіки частіше потрапляють до лікаря, бо їхні нічні рухи бувають сильнішими й травматичнішими.

Звідки він береться

Лікарі розрізняють кілька форм RBD, і від форми залежить і прогноз, і лікування.

Ізольований RBD. Людина не має інших неврологічних хвороб, нічні бійки є єдиною скаргою. Раніше цю форму називали ідіопатичною, тобто «без причини». Сьогодні відомо, що причина в більшості випадків є, просто вона ще не проявилася вдень. Про це наступний розділ.

Вторинний RBD. Розлад супроводжує вже відому хворобу: Паркінсона, деменцію з тільцями Леві, мультисистемну атрофію, нарколепсію, наслідки інсульту.

Медикаментозний RBD. Деякі ліки порушують м’язовий тонус у REM-фазі. Найчастіше це антидепресанти: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, венлафаксин, дулоксетин, міртазапін, трициклічні препарати. Серед винуватців описані також окремі бета-блокатори і трамадол. В одному великому дослідженні REM-сон без атонії знайшли у 12,2% людей, що приймають антидепресанти, а повноцінний RBD лише в 0,48%. Отже, ліки часто змінюють запис, але далеко не завжди спричиняють нічні бійки.

Є важливий нюанс. Лікарі Клініки Клівленда помітили, що в частини пацієнтів симптоми поверталися навіть після відміни антидепресанту. Тому вважають, що ліки нерідко не створюють RBD, а лише рано проявляють розлад, який уже дозрівав. Для ветеранів це особливо актуально: антидепресанти є стандартною частиною лікування ПТСР.

Псевдо-RBD при апное. Тяжке обструктивне апное може дуже правдоподібно імітувати RBD. Людина задихається, мозок різко пробуджує її, і в цю мить вона махає руками, кричить, схоплюється. Іспанські дослідники Іранцо і Сантамарія описали 16 таких пацієнтів із середнім індексом гіпопное 67,5 за годину. Відеозапис показав, що всі епізоди виникали лише на пробудженнях після зупинок дихання. Після лікування апное поведінка зникла.

Буває і навпаки: справжній RBD поєднується з апное, і апное робить нічні епізоди тяжчими. Описано випадки, коли CPAP-терапія помітно зменшила такі прояви. Розібратися, де яка складова, можна лише на полісомнографії.

Нічні бійки і хвороба Паркінсона

Ізольований RBD сьогодні вважають однією з найраніших відомих ознак групи хвороб, які називають синуклеїнопатіями. Це хвороба Паркінсона, деменція з тільцями Леві і мультисистемна атрофія. Їх об’єднує білок α-синуклеїн: у нормі він працює в нервових закінченнях, а при хворобі неправильно згортається, злипається в агрегати і поступово руйнує нейрони.

Чому першим страждає саме сон? За поширеною гіпотезою, ділянки стовбура мозку, які вмикають атонію в REM-фазі, лежать на шляху, яким патологічний білок поширюється мозком. Вони ушкоджуються раніше, ніж ділянки, від яких залежать рухи рук і хода. Тому параліч у REM-фазі «ламається» за роки до тремору чи скутості.

Що показали дослідження

Як часто RBD переходить у нейродегенеративну хворобу. Найбільше дослідження на цю тему об’єднало 1280 пацієнтів з ізольованим RBD, підтвердженим полісомнографією, з 24 центрів Міжнародної дослідницької групи з RBD. Результати опубліковані в журналі Brain у 2019 році. Щороку в середньому 6,3% пацієнтів отримували діагноз хвороби Паркінсона, деменції з тільцями Леві чи мультисистемної атрофії. Через 12 років спостереження таких було 73,5%.

Це дослідження назвало й ознаки, за якими перехід стається швидше. Найсильніше на ризик впливали ледь помітні порушення рухів, виявлені під час обстеження, погіршення нюху, легкі когнітивні порушення, еректильна дисфункція, закрепи, порушення розрізнення кольорів, а також ступінь втрати атонії на полісомнографії.

Що знаходять у мозку. Дослідники Hospital Clínic Barcelona вивчили мозок померлих пацієнтів з ізольованим RBD і опублікували результати в The Lancet Neurology. Вони знайшли відкладення α-синуклеїну саме в тих структурах, що регулюють REM-сон: у блакитній плямі, гігантоклітинному ядрі ретикулярної формації, латеродорсальній покришці, а також у мигдалеподібному тілі. Автори назвали це остаточним підтвердженням того, що ізольований RBD є ранньою стадією синуклеїнопатій.

Свіжі дані 2026 року з конгресу Американської академії неврології дала Mayo Clinic, яка проаналізувала свій банк мозку. У людей із RBD, підтвердженим полісомнографією, α-синуклеїнову патологію знайшли у 86% випадків. Шанси на неї були майже вп’ятеро вищі, ніж у тих, у кого RBD на ПСГ не підтвердився. Цікаво, що в частини хворих без синуклеїну знайшли іншу патологію, тау-білок, зокрема прогресуючий надʼядерний параліч.

З іншого боку, приблизно у 30% людей, яким щойно поставили діагноз хвороби Паркінсона, уже є RBD.

Аналіз шкіри замість мозку. Злипання α-синуклеїну можна побачити не лише в мозку, а й у нервових волокнах шкіри. Для цього беруть невелику біопсію шкіри і застосовують імунофлуоресценцію або тести ампліфікації «зерен» синуклеїну, seed amplification assays. За даними, наведеними на конгресі Американської академії неврології у 2026 році, в одному дослідженні 41 пацієнта з RBD біопсія шкіри мала діагностичну точність 89%, а аналіз спинномозкової рідини 69%. У США такі тести вже комерційно доступні. Для рутинної практики вони поки не стали стандартом, але напрямок розвивається швидко.

Як це правильно розуміти

Діагноз RBD не є вироком. 73,5% за 12 років означає, що приблизно кожен четвертий пацієнт за цей час так і не захворів. Темп у різних людей дуже різний, і від перших нічних епізодів до перших денних симптомів може минути понад десять років.

Крім того, ці цифри стосуються саме ізольованого RBD, підтвердженого полісомнографією. Вони не переносяться автоматично на нічні рухи після психотравми, на медикаментозні форми і тим паче на псевдо-RBD при апное. Саме тому так важливо точно встановити, що саме відбувається вночі.

Коли війна повертається у сні

У військових після бойового досвіду нічні рухи й крики трапляються набагато частіше, ніж у середньому серед людей. Причин кілька, і вони можуть накладатися: посттравматичний стресовий розлад, черепно-мозкова травма і контузії, класичний RBD, а також окремий стан, який лікарі описали лише в останнє десятиліття.

Розлад сну, пов’язаний із травмою

Під час воєн в Іраку та Афганістані армійські лікарі США почали бачити дивну картину. Молоді військові після повернення з бойових дій кричали й билися уві сні, їм снилися повторювані сцени з бою, а вночі в них частішали пульс і дихання, вони прокидалися мокрі від поту. Під наявні діагнози це не підходило. «Розлад нічних кошмарів» не передбачає рухів, а класичний RBD зазвичай буває в людей середнього і похилого віку.

У 2014 році військовий лікар сну Вінсент Мисливець із колегами описав чотири такі випадки в Journal of Clinical Sleep Medicine і запропонував нову назву: trauma associated sleep disorder, TASD, розлад сну, пов’язаний із травмою. Його ознаки такі:

• симптоми почалися після бойового чи іншого травматичного досвіду;
• сни змінилися і стосуються пережитої травми;
• є нічні крики, стогони, метання в ліжку, удари партнера;
• є ознаки «бойової тривоги» організму вночі: прискорений пульс і дихання, пітливість, або це підтверджує полісомнографія;
• ЕЕГ не показує епілептичної активності, і стан не пояснюється іншою хворобою чи ліками.

Найбільше дослідження TASD вийшло у 2022 році. Команда Метью Брока протягом п’яти років обстежила 40 військових з травматичним, переважно бойовим досвідом. Кожен пройшов полісомнографію з відео, і дослідники передивилися всі вісім годин запису кожного пацієнта, що в рутинній практиці робиться рідко. У більшості пацієнтів рухи і вокалізації у REM-фазі вдалося зафіксувати прямо в лабораторії, хоча традиційно вважалося, що такі епізоди майже ніколи не трапляються під час обстеження.

Важлива деталь: ПТСР має і денні, і нічні прояви, а в багатьох людей із TASD симптоми є лише вночі. Тобто людина може не мати флешбеків удень і не відповідати критеріям ПТСР, але щоночі повертатися на війну. Автори наголошують: багато таких пацієнтів бояться засинати, і кожен ранок для них схожий на ранок після травми.

Наскільки це поширено

• В опитуванні 3618 американських ветеранів після 2001 року ймовірний TASD мали 12,1%, однаково часто чоловіки й жінки. У людей із TASD ПТСР траплявся у 3,7 раза частіше, ніж у решти, а найтяжчим пережитим досвідом 62,6% із них назвали бойові дії. Діагноз тут ставили за опитувальниками, без полісомнографії.
• У Портленді 394 ветерани пройшли повну полісомнографію з відео. Класичний RBD мали 9% усіх учасників, 15% ветеранів із ПТСР і 21% тих, хто мав і ПТСР, і черепно-мозкову травму. Для порівняння, у загальній популяції це близько 1%.
• У корейському дослідженні ветеранів ті, хто мав ПТСР, частіше розповідали про «виконання снів», і RBD у них знаходили частіше, ніж у ветеранів, які пережили травму без ПТСР.

Портлендське дослідження дало і несподіваний результат: жоден учасник не відповідав усім критеріям TASD, а явних епізодів «виконання сну» відео не зафіксувало. Отже, межа між TASD і класичним RBD у військових ще не до кінця зрозуміла, і різні групи дослідників бачать різну картину.

Найтривожніше питання: чи підвищує це ризик Паркінсона

У 2024 році в журналі Sleep вийшов аналіз Північноамериканського консорціуму продромальних синуклеїнопатій. Поєднання черепно-мозкової травми і ПТСР, яке автори називають нейротравмою, підвищувало шанси мати RBD приблизно в 2,5 раза. Серед ветеранів воно також пов’язане з вищою частотою хвороби Паркінсона, визнаної наслідком служби. У пацієнтів із RBD і нейротравмою частіше знаходили когнітивні, рухові та вегетативні порушення, характерні для нейродегенерації.

Дослідники припускають, що свою роль може відігравати хронічний стрес для мозку і контузії, які, ймовірно, прискорюють нейродегенеративні процеси. Чесна відповідь на головне питання поки така: невідомо, чи несе RBD після ПТСР і травм такий самий ризик Паркінсона, як ізольований RBD у літніх людей. Саме тому таких пацієнтів варто не лише лікувати, а й спостерігати.

Для України тема болюча. За опитуванням, проведеним через пів року після повномасштабного вторгнення, критеріям ПТСР можуть відповідати 25,9% дорослого населення, ще 14,6% мають ознаки комплексного ПТСР. Великих досліджень з полісомнографією саме на українських ветеранах нам поки знайти не вдалося.

А сноходіння тут до чого?

Сноходіння і RBD часто плутають, бо в обох випадках людина рухається уві сні. Але це різні механізми й різні фази сну.

Сноходіння, нічні жахи й сплутані пробудження належать до парасомній повільного сну, NREM-парасомній. Вони виникають у фазі глибокого повільного сну, тобто переважно в першій третині ночі. Мозок частково прокидається, рухові програми вмикаються, а свідомість лишається «вимкненою». Людина може встати, піти, щось робити, а зранку майже нічого не пам’ятає. Такі стани частіше бувають у дітей і нерідко зникають з віком.

При RBD механізм протилежний. Людина не прокидається, вона залишається у сні, просто з тіла знімаються «гальма». Тому епізоди припадають на другу половину ночі, рухи прив’язані до сюжету сну, а після пробудження людина зазвичай чітко його пам’ятає.

Однак ці світи перетинаються. У класифікації розладів сну є окремий варіант RBD, перехресна парасомнія, parasomnia overlap disorder. Це коли в однієї людини є і RBD, і NREM-парасомнія: сноходіння, нічні жахи, нічне переїдання чи сексомнія. Уперше серію з 33 таких пацієнтів описали у 1997 році. Вважається, що в цих людей порушений загальний контроль рухів під час сну, як у повільній, так і в швидкій фазі.

Наприклад, у швейцарському дослідженні серед 417 пацієнтів із хворобою Паркінсона 9% мали сноходіння, і 72% із них мали також RBD. На полісомнографії RBD підтвердився у 8 з 10 обстежених пацієнтів зі сноходінням. У військових, за описами TASD, трапляються схожі змішані картини: в одному з описаних випадків 39-річний чоловік ходив і розмовляв уві сні та гучно хропів.

Відповідь на питання «чи це знову сноходіння» така: іноді так, іноді ні, а іноді обидва одразу. За розповіддю родини цього не розрізнити. Як підкреслюють фахівці, однієї лише історії хвороби замало для діагнозу перехресної парасомнії, потрібен запис сну.

Як ставлять діагноз

Остаточний діагноз RBD за міжнародною класифікацією можна поставити лише за полісомнографією. Розповіді партнера, відео з телефона і опитувальники важливі, але їх недостатньо.

Наскільки недостатньо, добре видно з HypnoLaus. Серед 1997 учасників 368 відповіли в анкеті, що рухаються або б’ються уві сні. Полісомнографія підтвердила RBD лише у 21 з них. Схожі скарги можуть давати апное, періодичні рухи ніг, NREM-парасомнії чи просто неспокійний сон, і за анкетою їх не відрізнити.

Що саме записують

Полісомнографія реєструє за ніч одночасно десятки сигналів:

• електроенцефалограму, за якою визначають фази сну і виключають епілептичні напади;
• рухи очей, за якими розпізнають REM-фазу;
• електроміограму м’язів підборіддя, рук і ніг, тобто електричну активність м’язів;
• дихання, насичення крові киснем, хропіння, положення тіла;
• ЕКГ і частоту серцевих скорочень;
• синхронне відео і звук.

Ключова знахідка при RBD називається REM-сон без атонії. На записі видно, що в REM-фазі, коли м’язи мали б бути «вимкнені», електроміограма показує або постійний тонус, або часті короткі посмикування. Міжнародна група SINBAR запропонувала поріг: якщо м’язова активність є більш ніж у 27% REM-сну, це сумісно з діагнозом RBD. Цей поріг увійшов до міжнародної класифікації розладів сну.

Міжнародна дослідницька група з RBD у 2022 році видала окремі рекомендації щодо відео-полісомнографії: як налаштовувати апаратуру, як оцінювати REM-сон і тонус м’язів, як аналізувати відео і звук. Відео дозволяє побачити, що саме людина робить у кожен момент, і зіставити це з фазою сну.

Чи вистачить однієї ночі

Зазвичай так, якщо за ніч був достатній REM-сон. REM-сон без атонії дуже стабільний від ночі до ночі, на відміну від самих нічних бійок, які можуть трапитися не щоразу. У дослідженні 55 пацієнтів з RBD, які пройшли дві ночі відео-ПСГ поспіль, діагноз удалося поставити за першу ніч більш ніж у 80% випадків. Коли до аналізу м’язового тонусу додавали відео, цей показник зростав майже до 95%.

Що ще розрізняє полісомнографія

Саме на записі сну видно відповіді на питання, від яких залежить лікування:

• чи рухи виникають у REM-фазі, чи в глибокому повільному сні, як при сноходінні;
• чи передує кожному епізоду зупинка дихання, як при псевдо-RBD на тлі апное;
• чи немає епілептичної активності на ЕЕГ;
• чи частішають пульс і дихання під час епізоду, що характерно для TASD;
• чи є періодичні рухи ніг, які теж можуть будити людину.

ПСГ як прогностичний метод

Полісомнографія не лише ставить діагноз сьогодні, а й допомагає оцінити ризики на роки вперед. У великому міжнародному дослідженні 2019 року ступінь втрати атонії на полісомнографії був одним із чинників, з якими перехід у нейродегенеративну хворобу ставався швидше. За даними Mayo Clinic, у людей, яким RBD підтвердила полісомнографія, шанси мати α-синуклеїнову патологію в мозку були майже вп’ятеро вищі, ніж у тих, кому запис сну цей діагноз не підтвердив.

Вивчають і так званий продромальний RBD, коли на записі вже є REM-сон без атонії, але ще немає явних нічних бійок. Ця знахідка теж може бути ранньою ознакою хвороби Паркінсона. Людині з такою знахідкою насамперед потрібне спостереження у невролога.

Як лікують і що зараз вважається правильною практикою

Лікування залежить від того, що саме показала полісомнографія. Ізольований RBD, вторинний, медикаментозний, псевдо-RBD при апное і TASD лікують по-різному. Схема нижче відображає сучасні міжнародні підходи, але конкретні препарати і дози призначає лише лікар.

Спочатку безпека

Це перший і обов’язковий крок для будь-якої форми. Американська академія медицини сну радить людям із тяжким RBD спати окремо від партнера, доки лікування не подіє. Фахівці Клініки Клівленда окремо застерігають про ризик падіння з ліжка, ударів і навіть того, що людина уві сні може схопити предмет, який лежить поруч, як зброю.

Для родини військового це означає кілька практичних речей:

• зброя, ножі, важкі й гострі предмети не зберігаються в спальні;
• ліжко ставлять подалі від вікна, на високих поверхах вікна і балкон зачиняють;
• матрац можна опустити ближче до підлоги, біля ліжка покласти щось м’яке;
• тумбочки зі склом і кутами відсувають;
• партнер на час обстеження і підбору лікування спить окремо;
• будити людину під час епізоду краще голосом, з відстані, не хапаючи за руки.

Ліки при ізольованому RBD

У 2023 році Американська академія медицини сну оновила клінічні настанови щодо RBD у дорослих. Експерти розглянули 45 різних втручань і жодному не дали сильної рекомендації, бо великих рандомізованих досліджень досі мало. Умовні рекомендації при ізольованому RBD отримали клоназепам, мелатонін негайного вивільнення і праміпексол. Людям з RBD і легкими когнітивними порушеннями можуть призначати трансдермальний ривастигмін. При вторинному RBD на тлі іншої хвороби рекомендовано клоназепам.

Кожен із цих препаратів має свої обмеження, зокрема в літніх людей і при апное. Саме тому вибір робить лікар після обстеження, а не за порадою знайомих.

Якщо винні ліки

Коли RBD з’явився або посилився на тлі антидепресантів чи інших препаратів, лікар може переглянути схему. Самостійно скасовувати антидепресант не можна: це небезпечно, особливо при ПТСР і депресії. Рішення приймають разом лікар сну і психіатр.

Якщо винне апное

Якщо полісомнографія показала, що нічні епізоди виникають на пробудженнях після зупинок дихання, лікують апное. За словами фахівців Клініки Клівленда, переведення такого пацієнта на CPAP-терапію часто повністю розв’язує проблему. Коли справжній RBD поєднується з апное, CPAP теж може зменшити нічну рухову активність.

Якщо це TASD або нічні прояви ПТСР

Тут доказів найменше. За спостереженнями Мисливця, TASD часто не відповідає на лікування, типове для RBD чи ПТСР. Частині пацієнтів допомагав празозин, препарат, що знижує дію норадреналіну. Однак велике дослідження PACT, опубліковане у New England Journal of Medicine у 2018 році, не підтвердило його переваги над плацебо: у 304 ветеранів із хронічним ПТСР за 26 тижнів кошмари і якість сну не відрізнялися між групами. Автори припустили, що празозин може допомагати окремим підгрупам, зокрема людям із вираженою нічною «бойовою тривогою» організму, і такі пацієнти потребують точнішого обстеження.

У практиці це означає комбінований підхід: лікування ПТСР у психотерапевта і психіатра, лікування супутніх апное й безсоння, безпечна спальня і спостереження в лікаря сну.

Чи можна запобігти Паркінсону

Поки що жоден препарат не довів, що здатен зупинити перехід ізольованого RBD у нейродегенеративну хворобу. Але саме люди з ізольованим RBD сьогодні є головною групою для таких досліджень, бо в них хворобу видно за роки до перших денних симптомів. У 2026 році описано протокол Північноамериканського консорціуму NAPS: дев’ять академічних центрів спостерігатимуть понад 500 людей з ізольованим RBD, щоб підготувати масштабні випробування нейропротекторних методів. Схожі платформи створюють у Європі, наприклад NOR-RBD у Норвегії. Окремо досліджують і немедикаментозні підходи, наприклад когнітивні тренування.

Тому людині з підтвердженим ізольованим RBD рекомендують регулярне спостереження у невролога. Воно дає змогу помітити перші зміни вчасно і, можливо, потрапити в майбутні клінічні випробування.

Коли варто звернутися до лікаря сну

Варто записатися на консультацію, якщо ви або ваш партнер помічаєте хоча б одне з такого:

• уві сні людина б’ється, штовхається, кричить або падає з ліжка, і це повторюється;
• через нічні рухи вже були травми у самої людини чи в партнера;
• родина почала спати окремо через страх;
• нічні епізоди з’явилися після бойового досвіду, контузії чи іншої травми;
• нічні бійки вперше з’явилися після 50 років;
• поряд із цим погіршився нюх, з’явилися закрепи, тремор, сповільненість рухів;
• симптоми виникли або посилилися після початку прийому нових ліків, зокрема антидепресантів;
• людина гучно хропе, і хтось помічав зупинки дихання уві сні.

Якщо мова про ветерана, пам’ятайте, що на консультацію можна прийти разом. Розповідь партнера про те, що відбувається вночі, для лікаря не менш цінна, ніж розповідь самого пацієнта. Відео з телефона теж варто взяти з собою.

Що може зробити Лабораторія сну

Лабораторія сну працює з 2007 року і приймає дорослих пацієнтів від 18 років. Нічну полісомнографію в нас проводять на системах SOMNOmedics SOMNOscreen plus і Löwenstein Medical Sonata. Вони записують ЕЕГ, рухи очей, м’язову активність, дихання, кисень, ЕКГ і положення тіла протягом усієї ночі.

За результатами лікарі сну Юрій Погорецький і Лариса Чумаченко можуть відповісти на головні питання цієї статті. Чи є REM-сон без атонії і наскільки він виражений. Чи виникають нічні епізоди в REM-фазі, у глибокому повільному сні чи на пробудженнях після апное. Чи є ознаки нічної «бойової тривоги» організму. Від цього залежить, що буде далі: лікування апное, перегляд ліків, лікування ПТСР чи спостереження в невролога.

Лабораторія має резервне живлення від генератора і гібридного інвертора з батареєю, тож обстеження проводять і під час відключень світла.

Джерела

1. Postuma R.B. et al. Risk and predictors of dementia and parkinsonism in idiopathic REM sleep behaviour disorder: a multicentre study. Brain, 2019. hal.archives-ouvertes.fr/hal-02886582
2. Haba-Rubio J. et al. Prevalence and determinants of rapid eye movement sleep behavior disorder in the general population (HypnoLaus). Sleep, 2018. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29216391
3. Prevalence of isolated RBD in the city of Catania, Italy: a population-based study. iris.unict.it/handle/20.500.11769/519808
4. Howell M. et al. Management of REM sleep behavior disorder: an American Academy of Sleep Medicine clinical practice guideline. J Clin Sleep Med, 2023;19(4):759–768. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10071384
5. New guideline provides treatment recommendations for people who act out their dreams while asleep. aasm.org/new-guideline-provides-treatment-recommendations-for-people-who-act-out-their-dreams-while-asleep
6. Cleveland New AASM guideline advises on management of REM sleep behavior disorder. consultqd.clevelandclinic.org/new-aasm-guideline-advises-on-management-of-rem-sleep-behavior-disorder
7. Cleveland Certain antidepressants increase REM sleep without atonia. consultqd.clevelandclinic.org/certain-antidepressants-increase-rem-sleep-without-atonia
8. Tan L. et al. Duloxetine-induced rapid eye movement sleep behavior disorder: a case report. BMC Psychiatry, 2017. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5698922
9. Medications reported to induce RBD (Drugs & Aging, 2010, Table 2). pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC2954417
10. Sleep attacks in a patient with Parkinson’s disease (огляд псевдо-RBD при апное, Iranzo A., Santamaría J.). psychiatrist.com/pcc/sleep-attacks-patient-parkinsons-disease-subsequent
11. A case of intractable REM sleep behavior disorder improved with nasal CPAP therapy. Journal of Sleep Medicine. e-jsm.org/journal/view.php?number=382
12. Hospital Clínic Barcelona-IDIBAPS. Post-mortem neuropathology of idiopathic REM sleep behaviour disorder (The Lancet Neurology). clinicbarcelona.org/en/news/the-clinic-idibaps-confirms-definitively-that-rem-sleep-disorder-is-the-precursor-of-neurodegenerative-diseases-such-as-parkinsons-disease
13. Sekiya H. et al. Frequency and pathological substrates of REM sleep behavior disorder in neurodegenerative diseases: a brain bank study. AAN 2026. index.mirasmart.com/AAN2026/PDFfiles/AAN2026-003240.html
14. Evidente V.G. et al. Comparison of skin biopsy immunofluorescence and CSF seed amplification assay of pathological alpha-synuclein in patients with parkinsonism or RBD. AAN 2026. index.mirasmart.com/AAN2026/PDFfiles/AAN2026-003700.html
15. Fedorova T.D. et al. Population screening for isolated RBD. Journal of Parkinson’s Disease, 2020;10(3):1249–1253. content.iospress.com/articles/journal-of-parkinsons-disease/jpd202020
16. Mysliwiec V. et al. Trauma associated sleep disorder: a proposed parasomnia encompassing disruptive nocturnal behaviors, nightmares, and REM without atonia in trauma survivors. J Clin Sleep Med, 2014. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4173093
17. S. Army. New sleep disorder discovered impacting combat Soldiers. army.mil/article/137238
18. Sleep Review. Combat dreams haunting veterans could be new disorder. sleepreviewmag.com/curated/combat-dreams-haunting-veterans-could-be-new-disorder
19. Combat dreams haunting veterans could be a new disorder: TSD. sofrep.com/news/combat-dreams-haunting-veterans-new-disorder
20. Military Health System. Groundbreaking study on trauma-related sleep disorder (Brock M. et al., Clinical and polysomnographic features of trauma associated sleep disorder, J Clin Sleep Med, 2022). health.mil/News/Articles/2022/10/17/Groundbreaking-Study-on-Trauma-related-Sleep-Disorder
21. Probable trauma associated sleep disorder in post-9/11 US Veterans. Sleep Advances, 2023. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10108646
22. Elliott J.E. et al. Posttraumatic stress disorder increases the odds of REM sleep behavior disorder and other parasomnias in Veterans with and without comorbid traumatic brain injury. Sleep, 2019. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7315766
23. REM sleep behavior disorder among veterans with and without post-traumatic stress disorder. Psychiatry Investigation, 2020. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7596278
24. Comorbid neurotrauma increases neurodegenerative-relevant cognitive, motor, and autonomic dysfunction in patients with REM sleep behavior disorder: a substudy of the North American Prodromal Synucleinopathy Consortium. Sleep, 2024. PMID 38181205
25. Kyiv Post. Унікальна розробка молодих українських вчених у боротьбі з ПТСР. kyivpost.com/uk/amp/post/40000
26. Parasomnia overlap disorder and status dissociatus. MedLink Neurology. medlink.com/articles/parasomnia-overlap-disorder-and-status-dissociatus
27. Огляд парасомній: NREM-парасомнії, RBD і їхні механізми. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3480572
28. Sleepwalking, REM sleep behaviour disorder and overlap parasomnia in patients with Parkinson’s disease. University of Bern. boris.unibe.ch/54131
29. Sleep Review. REM sleep behavior disorder: diagnostic criteria and parasomnia overlap disorder. sleepreviewmag.com/?p=119775
30. REM sleep behavior disorder (RBD): огляд критеріїв і порогу SINBAR. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5247536
31. Cesari M. et al. Video-polysomnography procedures for diagnosis of RBD and the identification of its prodromal stages: guidelines from the International RBD Study Group. Sleep, 2022. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34694408
32. Diagnosis of REM sleep behavior disorder by video-polysomnographic study: is one night enough? Sleep, 2008. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC2542964
33. Raskind M.A. et al. Trial of prazosin for post-traumatic stress disorder in military veterans. N Engl J Med, 2018 (огляд MDedge). mdedge.com/content/prazosin-falls-short-veterans-ptsd-related-sleep-problems
34. The North American Prodromal Synucleinopathy study: protocol. Sleep Advances, 2026. ndcn.ox.ac.uk/publications/publication_modal/2365644
35. NOR-RBD: a longitudinal cohort and clinical trial platform for prodromal α-synucleinopathies. helse-bergen.no/en/neuro-sysmed-english/clinical-studies-at-neuro-sysmed/parkinsons–clinical-studies/clinical-study-nad-rbd
36. Ophey A. et al. CogTrAiL-RBD study protocol. Trials, 2024. link.springer.com/article/10.1186/s13063-024-08265-9
37. Sleep Health. Parasomnias. sleephealth.org/parasomnias