«Щойно починала пильно вдивлятися в цифри на екрані комп’ютера — на мене відразу навалювався сон. Я засипала прямо на робочому місці»
– Проблеми зі сном з’явилися у мене років двадцять тому, – розповідає Анастасія Захарівна (на фото), мешканка Дніпропетровська. — Спочатку я не розуміла, що хропу. Але щоночі по десять разів прокидалася. Вранці почувала себе роздратованою, розбитою, що зовсім не відпочила.
Жінка працювала у великій фірмі головним бухгалтером. Звичайно, від неї кожен день потрібно бути уважною і зосередженою. А вона, не раз таке бувало, засипала прямо за комп’ютерним монітором.
— Щоб підбадьоритися і працювати, літрами пила каву,— продовжує жінка. — Але щойно починала пильно вдивлятися в цифри на екрані комп’ютера — на мене одразу ж навалювався сон, голова падала на груди. Жахливий стан. Через три роки після того, як я вийшла на пенсію, вирішила піти з роботи, адже так не могло продовжуватися. Було ніяково перед колегами, які заставали мене сплячою.
Анастасія Захарівна намагалася знайти вирішення своєї проблеми. Вона пройшла обстеження, консультувалася з різними фахівцями, які з’ясували: пацієнтка не висипається через те, що хропе. Але нічого конкретного ніхто порадити не міг.
— Я десь побачила рекламу спеціальної защіпки, яку треба надягати перед сном на язика, щоб він не западав, мовляв, завдяки цьому припиниться хропіння, і одразу купила цей прилад, — каже Анастасія Захарівна. — Але сон не покращав. По-перше, прищіпка тиснула, викликаючи хворобливі відчуття, а по-друге, ще й натирала. Лікарі мені потім розповідали, що в деяких людей, які довгий час користуються такою защіпкою, частина тканини язика просто відмирає, бо порушується циркуляція крові… Добре, що в мене обійшлося без ускладнень.
Дочка Анастасії Захарівни вже багато років живе в Ізраїлі, там же здобула медичну освіту. Приїхавши відвідати маму, вона, ночуючи в сусідній кімнаті, почула, як хропіння раптово припиняється, а потім лунає з подвоєною силою.
— Вранці донька сказала: «У тебе апное— це коли уві сні в людини зупиняється подих на якийсь час. Це дуже небезпечно»,— продовжує моя співрозмовниця. — Під час навчання донька вивчала проблеми хропіння, бачила спеціальний апарат: щоб повітря подавалося в ніс сплячої людини, на ніч треба надягати маску. Ми почали шукати фахівців у цій галузі та знайшли. У Києві є лабораторія сну. Щоб з’ясувати причини хропіння, мені потрібно було провести у клініці так звану діагностичну ніч. Перед тим як лягла спати, до мого тіла приєднали безліч різних датчиків. Вранці лікарі пояснили: через те, що м’язи глотки розслабляються, виникають хропіння та зупинки дихання. Потім показали відеозапис мого сну. Зізнаюся, це відео не для людей зі слабкими нервами. Я припиняла дихати кожні сорок секунд. І так — сотні разів за ніч!
Другу ніч я теж мала провести в клініці. Тепер мені на ніс надягли силіконову маску, в яку через гнучкий шланг під невеликим тиском подається повітря і проникає в легені в ті моменти, коли м’язи глотки розслабляються, перекриваються повітряні шляхи. Вперше за багато років вранці прокинулася і відчула, що добре відпочила, та й відеозапис говорив про те, що я спала, а не мучилася, не було зупинок дихання. Діти допомогли мені купити такий апарат, і вже майже два роки я постійно ним користуюся.
“У моменти різкого зниження рівня кисню в крові прямо уві сні може статися інсульт, інфаркт, зупинитися серце”
— Під час сну м’язи глотки розслаблюються та перекриваються дихальні шляхи, якими повітря надходить у легені,— пояснює президент Української асоціації медицини сну, кандидат медичних наук, доцент кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика Юрій Погорецький (на світлині). — Такий стан називається синдромом нічного апное. Щоб визначити причини порушень сну, у всьому світі використовують полісомнограф – апарат, до якого приєднуються датчики, що «зчитують» всі показники: насичення крові киснем, роботу серця. Лікування ж хропіння називається СІПАП-терапія. Це і є та сама маска від хропіння, за допомогою якої повітря примусово подається у легені. Якщо пацієнт щоночі користується маскою протягом дев’яти місяців, він може потім кілька разів на тиждень спати без неї, і не буде ні хропіння, ні зупинок дихання. До СІПАП-терапії не завжди потрібно вдаватися. У деяких випадках обстеження за допомогою полісомнографу показує, що причиною хропіння стають аденоїди, що розрослися, викривлена перегородка носа. Тоді достатньо позбавити людину цих порушень — і вона знову почне нормально дихати.
— Я з цим апаратом навіть подорожую,— додає Анастасія Захарівна. — Нещодавно з ним їздила до доньки в гості. Увечері поставила на тумбочку валізу, підключила її до електрики — і все, спокійно сплю.
— Для будь-якої людини важливо як слід висипатися, інакше починається збій усіх систем,— продовжує Юрій Погорецький. — Мозок, замість того, щоб відпочивати, постійно перебуває у стані тривоги: щойно легені припиняють дихати, він наказує прокинутися. Під впливом такого стресу мозок «забуває» віддати накази виконувати решту роботи, тому порушуються обмінні процеси і людина починає набирати вагу. Крім того, в моменти різкого зниження рівня кисню в крові просто уві сні може статися інсульт, інфаркт, зупинитися серце. Згідно зі статистикою, з десяти людей старше 50 років хропуть приблизно шість. Пацієнти, які користуються маскою, за кілька місяців відзначають, що у них зменшилася вага, покращилися показники артеріального тиску. Звичайно, рекомендуючи СІПАП-терапію, ми також пояснюємо, що слід змінити спосіб життя: більше рухатися, стежити за харчуванням, обмежити вживання алкогольних напоїв, кинути палити, увечері не переїдати.
— Оскільки я зверталася до різних лікарів і регулярно здавала аналізи, то знала, що в мене підвищений рівень цукру в крові, артеріальний тиск,— розповідає Анастасія Захарівна. — Приблизно через півроку після того, як почала використовувати маску під час сну, приїхала до столичних лікарів для контрольного обстеження, здала аналізи і виявилося, що цукор у мене тепер у межах норми. Те, що тиск перестав скакати, я вже й сама відчула.
— Ще два роки тому нашими пацієнтами були лише чоловіки, а тепер все частіше звертаються жінки,— каже Юрій Погорецький. — Вони дуже соромляться говорити про те, що хропуть. Чоловіків штовхає піти до лікаря навіть не саме хропіння, а проблеми з тиском, серцем і… ерекцією, які з’являються через те, що вночі організм не насичується киснем. Не секрет, але коли наші пацієнти починають спати в масці, у них відновлюються інтимні стосунки.
Повноцінна лабораторія сну поки що працює тільки в Києві. Ще у чотирьох великих містах України можна пройти обстеження за допомогою апаратури, яка фіксує лише два показники — рівень кисню в крові та потік повітря. Навіть таке міні-обстеження дає лікареві можливість визначити, що відбувається з людиною під час сну. У всьому світі відомо, що саме такий підхід до лікування хропіння найефективніший. А коли на конференціях я починаю розповідати, що українцям рекомендують одягати на язика защіпки, використовувати браслети з вбудованим електрошокером, який регулярно будить людину розрядом струму, колеги жахаються. Все це не допомагає позбутися хропіння, а перетворює життя і без того страждаючої людини на тортури.
Автор статті: Віолетта Кіртока, газета “Факти”.