Медичні загадки, які розв’язує одна ніч у лабораторії сну

by

 

Чоловікові 177 см зросту, він важить 140 кг. Десять років лікує гіпертензію, а тиск найвищий уночі й зранку. Встає в туалет 5–8 разів за ніч, удень засинає на ходу і одного разу заснув за кермом та розбив машину. Кардіологи фіксують у нього паузи серця по 4–8 секунд, уперше виявлено цукровий діабет 2 типу. Йому планують ставити кардіостимулятор.

З цього пацієнта Юрій Нестерович Погорецький, кандидат медичних наук, кардіолог і сомнолог, головний лікар лабораторії сну SleepLab, президент Української асоціації медицини сну, почав свою доповідь на майстер-класі «Клінічний аналіз: як приймати рішення в складних клінічних ситуаціях». Тема доповіді: як сомнологічний менеджмент допомагає розв’язувати медичні загадки пацієнтів, яким не допомагає лікування.

Загадка, з якої почалася сомнологія в Україні

Понад 30 років тому в лабораторії почали проводити комбінований добовий моніторинг артеріального тиску та ЕКГ. Технологія показала, що відбувається з пацієнтом уночі, але не пояснила чому. Тиск лишався неконтрольованим, аритмії з’являлися вночі попри медикаментозне лікування.

Ключ знайшовся в Європі, яка тоді, за словами доповідача, випереджала нас у сомнології років на 25. Звідти привезли технологію діагностики й лікування порушень дихання уві сні. Найчастіше з них трапляється синдром обструктивного апное сну (СОАС).

При СОАС уві сні періодично спадаються верхні дихальні шляхи на рівні глотки. Людина хропе, потім дихання зупиняється, хоча дихальні зусилля тривають. Рівень кисню в крові падає, сон розривається на шматки, а вдень людину переслідує сонливість. Таке визначення синдрому дав ще Крістіан Гійоміно, один із засновників медицини сну.

Головний тригер: кисень уночі

У здорової людини сатурація вдень і вночі тримається на рівні 96–98%. Рівень 90–92% уже вважається критичним. У пацієнтів із тяжким апное, за спостереженнями доповідача, сатурація вночі може падати до 50% і нижче. Зупинок дихання за ніч буває 400–500, і сумарно людина може не дихати 3–4 години.

Повторювана нічна гіпоксемія, за словами доповідача, і є тим пазлом, якого бракує для розв’язання складних клінічних задач у будь-якій медичній дисципліні.

Скільки людей не знають про свій діагноз

За оновленими даними Вісконсинського когортного дослідження (Peppard та співавт., 2013), порушення дихання уві сні мають 34% чоловіків і 17% жінок віком 30–70 років. Більшість із них про це не знає. Ще в 1997 році Террі Янг показала, що серед людей із середнім і тяжким апное верифікованого діагнозу не мають 93% жінок і 82% чоловіків.

У 2022 році Американська асоціація серця додала сон восьмою складовою до свого переліку Life’s Essential 8, за яким оцінюють здоров’я серцево-судинної системи. Поряд із харчуванням, фізичною активністю, вагою, тиском, холестерином, глюкозою та відмовою від куріння.

Випадок перший: 97 зупинок дихання на годину

Повернімося до пацієнта з початку статті. У 2013 році він сам звернувся до лабораторії сну. Полісомнографія виявила синдром обструктивного апное сну тяжкого ступеня: 97 зупинок дихання на годину, тоді як тяжким ступенем вважається вже 30 на годину. Діагностували також хронічну нічну гіпоксемію змішаного генезу, синдром гіповентиляції на тлі ожиріння та інсомнію.

На записі видно, як сатурація знижується до 64, 63, а потім до 50%. У цей момент на кардіограмі з’являється пауза серця тривалістю 9 секунд.

У другій половині тієї ж ночі пацієнтові підібрали СІПАП-терапію з індивідуальним тиском. Сатурація піднялася до 98–99%, ні обструктивного, ні центрального апное на записі вже не було. Вранці він прокинувся виспаним, без головного болю, з нормальним тиском і перестав уставати в туалет у другій половині ночі.

Відтоді минуло понад 12 років. Пацієнт схуд на 47 кг, глікемія під контролем, подагра не турбує. Він працює, має власний бізнес, не переніс ні інсульту, ні інфаркту і досі спить із СІПАП.

Випадок другий: без дихання майже 4 хвилини

Другий пацієнт прийшов із цілим списком кардіологічних діагнозів: ішемічна хвороба серця, постійна форма фібриляції передсердь, шлуночкова екстрасистолія, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба III стадії, а також цукровий діабет і дисліпідемія.

Полісомнографія показала 53 зупинки дихання на годину. А одна з обструктивних пауз тривала 213 секунд, тобто без 4 секунд 4 хвилини людина не дихала. Сатурація впала до 80%.

На СІПАП-терапії картина змінилася: апное зникло, сатурація трималася на рівні 96–98%, порушень ритму на кардіограмі стало значно менше.

Випадок третій: ритм відновився сам

Пацієнтові з фібриляцією передсердь вже провели три планові кардіоверсії, четверту призначили на ранок. Уночі під час полісомнографії виявили тяжке апное, на сатурації 86% аритмія тривала. Пацієнта перевели на СІПАП, сатурація піднялася до 95%, і о 3:26 ночі синусовий ритм відновився самостійно.

Звідси головна теза доповіді для аритмологів і кардіологів: якщо в пацієнта є порушення ритму, особливо нічні, лікування варто починати з пошуку й усунення гіпоксії. До медикаментозного відновлення ритму, абляції чи імплантації кардіостимулятора. Українські аритмологи рекомендували ширше використовувати полісомнографію в пацієнтів з аритміями ще у 2013 році.

Як працює СІПАП і що він дає

Під час апное язик і м’яке піднебіння перекривають глотку, і повітря перестає надходити в легені. СІПАП-апарат через маску подає повітря під постійним тиском, який утримує глотку відкритою і на вдиху, і на видиху. Людина дихає рівно, без хропіння й зупинок, кисень не падає.

Наскільки це впливає на прогноз, показав метааналіз, опублікований у 2025 році в The Lancet Respiratory Medicine. Серед людей з обструктивним апное СІПАП-терапія знижувала ризик смерті від усіх причин на 37%, а від серцево-судинних захворювань на 55%. За словами доповідача, чим довше й регулярніше людина користується апаратом, тим кращий результат, і досвід SleepLab показує, що оптимально спати з СІПАП 7–8 годин щоночі.

Удома терапія триває 9–12 місяців до контрольної полісомнографії. За цей час відновлюється нормальна структура сну. Пацієнтам, які перенесли COVID-19, інколи додатково призначають кисневий концентратор.

Апное й артеріальна гіпертензія

Серед пацієнтів із резистентною гіпертензією, коли тиск не знижується навіть на трьох препаратах, апное сну виявляють у 83% (Logan та співавт., 2001). Ще у 2003 році Об’єднаний національний комітет США з артеріальної гіпертензії (JNC 7) поставив апное сну першим у переліку причин вторинної гіпертензії. В Україні сомнологічний напрям у кардіології одним із перших підтримав професор Юрій Сіренко.

Вагітні: тема, якою в Україні поки ніхто системно не займається

Доповідач назвав апное у вагітних особисто болючою для нього темою. Гіпоксія вагітної підвищує ризик викиднів і передчасних пологів. Аналіз понад 55 мільйонів госпіталізацій для пологів у США (Louis та співавт., 2014) показав, що жінки з обструктивним апное мали в п’ять разів вищий ризик померти в лікарні.

Крістіан Гійоміно описав вагітних з апное, яким підібрали СІПАП-терапію: лікування добре переносилося, а всі діти народилися здоровими. В Україні сомнологічного менеджменту вагітних поки що немає, і Юрій Погорецький закликав акушерів-гінекологів долучатися.

Військові: апное як питання безпеки

3 червня 2026 року Американська академія медицини сну звернулася до Конгресу США з листом про апное сну у військових і цивільних. Звернення спирається на дослідження в журналі CHEST: серед понад 118 тисяч військовослужбовців дійсної служби люди з уперше діагностованим апное мали в 4,4 раза вищий ризик ПТСР, у 3,4 раза вищий ризик тривожних розладів, у 3,3 раза частіше отримували черепно-мозкові травми й у 2,95 раза частіше мали депресію.

Військові з апное зазвичай молодші, стрункіші й фізично активніші за цивільних пацієнтів. Утім, сонливість навіть при легкому апное знижує пильність і швидкість реакції, а отже, підвищує ризик аварій і бойових поранень. Щонайменше 42% військовослужбовців дійсної служби сплять 5 годин або менше. У США на 325 мільйонів людей працює лише 7500 сертифікованих фахівців із медицини сну. В Україні, за оцінкою доповідача, потрібно від 700 до 1000 сомнологів.

Інші дослідження американських військових:

  • розлади сну виявили у 88% військовослужбовців, направлених на обстеження сну, більшість з яких мала досвід бойових дій (Mysliwiec та співавт., 2013);
  • з 2003 по 2011 рік кількість діагнозів безсоння в армії США зросла на 652%, а апное на 600%; військові, які проходили службу в розгортанні за кордоном, мали вдвічі вищий ризик обох розладів (Caldwell та співавт., 2019).

В Україні, наголосив Юрій Погорецький, поширеність апное під час війни буде значно вищою, ніж до неї, і серед військових, і серед цивільних.

Апное, ожиріння і діабет

При морбідному ожирінні апное трапляється дуже часто, тож таких пацієнтів варто обстежувати на порушення дихання уві сні. Міжнародна федерація діабету ще у 2008 році рекомендувала: у пацієнта з цукровим діабетом 2 типу шукати апное, а в пацієнта з апное перевіряти глікемію.

Як запідозрити апное на прийомі

Алгоритм, який пропонує доповідач лікарям будь-якої спеціальності:

  1. Запитати про сон. Чи хропе пацієнт, чи помічали рідні зупинки дихання уві сні. Якщо пацієнт не знає, розпитати родичів.
  2. Подивитися на пацієнта. Люди з тяжким апное вночі шукають позу, в якій легше дихати, і стають навкарачки. Натоптиші на колінах і ліктях, які лікарі та рідні роками не помічають, можуть вказувати на тяжкий ступінь апное.
  3. Скринінг удома. Для тих, хто сумнівається або живе сам і не має кому підтвердити зупинки дихання, проводять скринінгове обстеження в домашніх умовах.
  4. Полісомнографія. Золотий стандарт діагностики. За кордоном її зазвичай розтягують на 2–3 ночі, а в SleepLab за одну ніч проводять і діагностику, і підбір терапії: у першій половині ночі фіксують апное, у другій під контролем підбирають тиск СІПАП.
  5. Регулярний контроль терапії. Прихильність до СІПАП тримається на постійному, зокрема дистанційному контролі.

Купувати СІПАП самостійно, без обстеження й підбору тиску, не варто: такі спроби самолікування, за словами доповідача, закінчувалися і трагічно.

Для порівняння: у Канаді контрольної полісомнографії за страховкою чекають до двох років, у Німеччині близько року. Приватно в Європі це 3–4 місяці очікування і близько 2000 євро за діагностику плюс ще стільки ж за підбір СІПАП.

Культура сну

Окрім лікування, доповідач нагадав про прості правила сну:

  • спати 7–8 годин, лягати близько 22:00 і вставати близько 6:00;
  • якщо через тривоги не вдалося виспатися, керівникам варто дати працівникові змогу коротко подрімати на роботі (близько 30 хвилин);
  • прибрати гаджети перед сном: синє світло екранів пригнічує вироблення мелатоніну;
  • тримати в спальні 16–18 °C: мелатонін любить темряву, тишу й прохолоду;
  • вести щоденник сну з добрими моментами дня.

«Чим складніша ситуація в житті, тим жорсткішою має бути дисципліна сну», — підсумував Юрій Погорецький.

Висновки для лікарів

  • Неконтрольований тиск, нічні аритмії, повторні кардіоверсії, ожиріння, діабет 2 типу і сонливість за кермом є приводами запідозрити апное сну.
  • Опитування пацієнта та його рідних про хропіння й зупинки дихання займає хвилину.
  • Діагноз встановлює полісомнографія, а першою лінією лікування середнього й тяжкого апное є СІПАП-терапія з регулярним контролем.
  • Тема міждисциплінарна: у пацієнтів з апное майже завжди кілька супутніх хвороб.

Лабораторія сну SleepLab працює з 2007 року і приймає дорослих пацієнтів від 18 років. Полісомнографію з підбором СІПАП-терапії тут проводять за одну ніч.

 

Джерела

  1. Peppard P. E. et al. Increased prevalence of sleep-disordered breathing in adults. American Journal of Epidemiology, 2013; 177(9): 1006–1014. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23589584
  2. Young T. et al. Estimation of the clinically diagnosed proportion of sleep apnea syndrome in middle-aged men and women. Sleep, 1997; 20(9): 705–706.
  3. Lloyd-Jones D. M. et al. Life’s Essential 8: updating and enhancing the American Heart Association’s construct of cardiovascular health. Circulation, 2022; 146(5): e18–e43.
  4. Benjafield A. V. et al. Positive airway pressure therapy and all-cause and cardiovascular mortality in people with obstructive sleep apnoea: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Respiratory Medicine, 2025.
  5. Logan A. G. et al. High prevalence of unrecognized sleep apnoea in drug-resistant hypertension. Journal of Hypertension, 2001; 19(12): 2271–2277. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11725173
  6. Chobanian A. V. et al. The Seventh Report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure (JNC 7). JAMA, 2003; 289(19): 2560–2572.
  7. Louis J. M. et al. Obstructive Sleep Apnea and Severe Maternal-Infant Morbidity/Mortality in the United States, 1998–2009. Sleep, 2014; 37(5): 843–849. doi: 10.5665/sleep.3644
  8. Guilleminault C., Kreutzer M., Chang J. L. Pregnancy, sleep disordered breathing and treatment with nasal continuous positive airway pressure. Sleep Medicine, 2004; 5: 43–51.
  9. Wickwire E. M. et al. Health and Utilization Burden of OSA Among US Active-Duty Military Personnel. CHEST, 2025. journal.chestnet.org/article/S0012-3692(25)00575-6
  10. Kole A. S., Ibrahim S., Vohra K. P. An urgent operational need: addressing the hidden health crisis of sleep apnea in military and civilian populations. American Academy of Sleep Medicine, 2026. aasm.org/urgent-operational-need-addressing-the-hidden-health-crisis-of-sleep-apnea-in-military-and-civilian-populations
  11. Mysliwiec V. et al. Sleep disorders in US military personnel: a high rate of comorbid insomnia and obstructive sleep apnea. Chest, 2013; 144(2): 549–557.
  12. Caldwell J. A. et al. The association of insomnia and sleep apnea with deployment and combat exposure in the entire population of US Army soldiers from 1997 to 2011: a retrospective cohort investigation. Sleep, 2019; 42(8). pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6685319
  13. Shaw J. E. et al. Sleep-disordered breathing and type 2 diabetes: a report from the International Diabetes Federation Taskforce on Epidemiology and Prevention. Diabetes Research and Clinical Practice, 2008; 81(1): 2–12.