Сон як стратегічний ресурс: що військова сомнологія знає про ПТСР, безсоння та апное

Військовий повертається з ротації. Він не може заснути, а коли засинає, то хропе так, що побратими в бліндажі просять перевести його в інше місце. Удень він дратівливий і виснажений, тиск скаче, з’явилися думки, яких раніше не було. У медичній картці записують ПТСР і депресію. А що він по кілька сотень разів за ніч перестає дихати, часто не записує ніхто, бо ніхто не питав, як він спить.

Цю ситуацію розбирав головний лікар лабораторії сну SleepLab Юрій Нестерович Погорецький, кардіолог і сомнолог, президент Української асоціації медицини сну, у доповіді на конференції, присвяченій стратегіям лікування бойової фізичної та психічної травми. Його головна теза звучить так: здоровий сон військових і цивільних — питання національної безпеки, а своєчасна діагностика порушень дихання уві сні має стати обов’язковою частиною лікування й реабілітації.

Війна змінила структуру стресу

За даними опитування, які навів доповідач, найпоширенішими симптомами стресу серед українців стали тривожний сон (63%) і безсоння (45%). Стрес пережили 82% опитаних, і показники майже не відрізняються між тими, хто лишився в Україні, хто виїхав і хто став внутрішньо переміщеною особою. Основна причина стресу — повномасштабна війна та загроза її ескалації. Пандемія, яка ще кілька років тому здавалася найбільшим потрясінням, опинилася на останньому місці: її назвали лише 2% респондентів.

Український досвід уже став предметом міжнародного інтересу. На 27-му конгресі Європейського товариства дослідження сну (Sleep Europe 2024, Севілья) українські сомнологи започаткували секцію «Військова сомнологія — нова дисципліна в сучасному світі. Сучасні виклики та уроки війни в Україні».

ПТСР і апное: замкнене коло

Посттравматичний стресовий розлад і обструктивне апное сну часто трапляються разом і посилюють одне одного. Апное розриває сон десятками й сотнями мікропробуджень, і мозок не встигає відновитися. Через це гірше працює механізм, який уночі «знеструмлює» травматичні спогади, а людина вдень виснажена й дратівлива. Водночас ПТСР із нічними жахами й постійною настороженістю сам по собі руйнує структуру сну.

Цифри показові. Обструктивне апное мають 17–22% дорослих у загальній популяції, а серед людей з ПТСР цей показник, за різними дослідженнями, становить від 12 до 90%. Серед ветеранів війни у В’єтнамі з ПТСР помірне чи тяжке апное за полісомнографією виявили у 69%. Серед значно молодших ветеранів Іраку та Афганістану з ПТСР 69% мали високий ризик апное за скринінгом, і що тяжчий ПТСР, то вищий цей ризик. Людей з ПТСР і супутнім апное частіше турбують тяжка депресія, зловживання психоактивними речовинами та думки про самогубство.

Безсоння плюс апное: діагноз, який часто пропускають

Найпідступніше поєднання у військових — безсоння разом з обструктивним апное. Цей стан має назву COMISA (comorbid insomnia and sleep apnea). У дослідженні американських військовослужбовців, які звернулися до лікаря зі скаргами на сон після повернення з бойового розгортання (Mysliwiec et al., 2013), розлади сну підтвердили у 88,2% обстежених. Критеріям апное відповідали 62,7%, безсоння — 63,6%, а 38,2% мали обидва діагнози одночасно. Саме в групі COMISA найчастіше траплялися депресія та ПТСР.

Масштаб проблеми показало й дослідження всього особового складу армії США (Caldwell et al., 2019). У 2003–2011 роках, у період інтенсивної участі в бойових діях, захворюваність на безсоння серед солдатів зросла на 652%, а на обструктивне апное — на 600%. Головним чинником ризику була служба в зоні бойових дій. У той самий період серед військовослужбовців США стабільно зростала й поширеність метаболічного синдрому, а він тісно пов’язаний з апное. При морбідному ожирінні апное виявляють, за різними даними, у 50–98% пацієнтів, тому кожну людину з вираженим ожирінням варто обстежити на порушення дихання уві сні.

Що кажуть нові українські протоколи

Наказом МОЗ України від 22 травня 2025 року № 856 затверджено чотири нові клінічні протоколи за темою «Бойова травма». Вони стосуються оцінки та лікування головного болю, порушень сну, а також запаморочення й розладів зору після струсу головного мозку чи легкої черепно-мозкової травми, а також алгоритму лікування самого струсу. Як наголосив доповідач, через ці документи наскрізно проходить думка, що золотим стандартом діагностики апное є нічна полісомнографія, а лікування — СІПАП-терапія.

Чому денне обстеження не бачить нічної проблеми

Синдром обструктивного апное сну (у Міжнародній класифікації хвороб — код G47.3) — це стан, коли під час сну м’які тканини глотки періодично спадаються й перекривають дихальні шляхи. Дихальні рухи тривають, але повітря в легені не надходить. Падає рівень кисню в крові, мозок раз у раз пробуджується, а вдень з’являється виснажлива сонливість.

Норма сатурації (насичення крові киснем) становить 96–98%. У пацієнтів з тяжким апное, яких обстежують у SleepLab, вночі вона може падати до 50% і нижче. Удень у кабінеті пульсоксиметр покаже цій людині ті самі 96–98%, і лікар не запідозрить, що вночі мозок і серце годинами працюють в умовах кисневого голодування. У тяжких випадках за ніч фіксують кілька сотень зупинок дихання.

Ступінь апное визначають за кількістю епізодів зупинки або різкого послаблення дихання за годину сну: 5–14 — легкий, 15–29 — середній, 30 і більше — тяжкий. Ще в 1990-х дослідження Террі Янг з Вісконсинського університету показали, що 93% жінок і 82% чоловіків з апное середнього й тяжкого ступеня не мають встановленого діагнозу.

Історія одного пацієнта

Доповідач навів випадок із практики. Чоловік 43 років, вага 140 кг, тривожний розлад, порушений сон. Удень він настільки хотів спати, що заснув за кермом і розбив машину. У діагнозах — артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, недостатність аортального клапана.

Полісомнографія у 2013 році виявила тяжке обструктивне апное: 97 епізодів зупинки дихання на годину. О 0:17, коли сатурація впала до 50%, монітор зафіксував паузу серцевого ритму (асистолію) тривалістю 9 секунд. У другій половині тієї ж ночі за методикою split-night («розділена ніч») пацієнтові підібрали СІПАП-терапію. Сатурація піднялася до 98–99%, епізоди апное зникли.

Відтоді минуло понад десять років. Пацієнт схуд на 47 кг, у нього не було ні інсульту, ні інфаркту, йому не знадобився кардіостимулятор. Антигіпертензивні та антиаритмічні препарати почали діяти так, як мають, тому що зникла нічна гіпоксія. Як наголосив доповідач, поки вночі є гіпоксія, жодні таблетки не працюватимуть повноцінно.

СІПАП і тривалість життя

СІПАП-терапія — це лікування апаратом, який через маску подає повітря під невеликим постійним тиском і не дає дихальним шляхам спадатися. Великий метааналіз, опублікований у березні 2025 року в The Lancet Respiratory Medicine, об’єднав дані понад мільйона пацієнтів з обструктивним апное. У тих, хто користувався СІПАП-терапією, ризик смерті від усіх причин був на 37% нижчим, а від серцево-судинних захворювань — на 55% нижчим, ніж у тих, хто не лікувався. Що довше й регулярніше людина спала з апаратом, то кращою була виживаність.

Звідси вимога до лікування: спати з апаратом 7–8 годин щоночі, а не кілька годин час від часу. У SleepLab лікар і медсестра супроводжують пацієнтів, які вже сплять із СІПАП, і стежать, щоб терапія була регулярною. Через певний час, особливо після значного схуднення, проводять контрольну полісомнографію й переглядають налаштування, а інколи й саму потребу в терапії.

Жінки: інші симптоми, пізніший діагноз

Порушення сну в жінок мають свої особливості. Ризик безсоння зростає з початком статевого дозрівання, разом із ризиком депресії. Безсоння, порушення циркадного ритму сну й неспання та синдром неспокійних ніг у жінок трапляються частіше. Ризик синдрому неспокійних ніг зростає з кількістю вагітностей. Майже 70% жінок з раком молочної залози мають проблеми зі сном, а тривала робота в нічні зміни пов’язана з підвищеним ризиком раку молочної залози та ендометрія.

Апное в жінок теж виглядає інакше. Вони частіше скаржаться не на хропіння, а на втому, поганий сон, безсоння й депресію, тому їм нерідко ставлять діагноз тривожного чи депресивного розладу й не направляють на обстеження сну. Анкет, створених з урахуванням статі, майже немає. При цьому нелікований синдром апное у жінок може більше підвищувати ризик серцевої недостатності та смерті, ніж у чоловіків.

Цікаво, що в армії ця різниця частково стирається. У дослідженні американських військовослужбовців показники полісомнографії в чоловіків і жінок з безсонням чи апное майже не відрізнялися. Різниця збереглася саме при COMISA: чоловіки мали класичні симптоми (гучне хропіння, зупинки дихання, які помічають інші, денну сонливість), а жінки частіше скаржилися на безсоння, втому й депресію.

Поранення, метаболічний синдром і серце

Британське дослідження ADVANCE, розраховане на 20 років спостереження, охопило 1144 ветерани війни в Афганістані 2003–2014 років. Половина з них дістала серйозні бойові поранення, інша половина повернулася без травм. Перші результати, представлені на конгресі Американської асоціації серця, показали, що поранені значно частіше мають метаболічний синдром, тобто поєднання абдомінального ожиріння, підвищеного тиску, порушень обміну ліпідів і глюкози. У тяжко поранених ризик був майже вдвічі вищим, ніж у колег без травм. Для військової медицини це ще один аргумент на користь уважного обстеження, зокрема й сну.

Депресія, яка відступає після лікування апное

У дослідженні цивільних пацієнтів з апное (Edwards et al., 2015) клінічно значущі симптоми депресії на початку мали майже 73%. Після трьох місяців регулярної СІПАП-терапії такі симптоми зберігалися лише у 4%. На початку 41 пацієнт мав думки про самогубство чи самоушкодження, а після курсу лікування таких думок не було в жодного з них. Автори роблять висновок, що апное нерідко маскується під депресію.

Синдром рикошету хропіння

Доповідач описав явище, яке українські сомнологи назвали синдромом рикошету хропіння. Коли в сім’ї, підрозділі, казармі чи бліндажі є людина з тяжким хропінням і апное, погано сплять і погіршують своє здоров’я всі, хто поруч. І навпаки: щойно цій людині підбирають СІПАП-терапію, висипатися починає весь колектив. Доповідач називає це примноженням сну.

Мовчазні ознаки, які можна побачити

Серед прикладів із практики доповідач показав фото колін військовослужбовця й літнього цивільного чоловіка з характерними мозолями. Люди з тяжким апное вночі інстинктивно шукають положення, у якому легше дихати: сплять на колінах, сидячи в кріслі, спершись на лікті. На колінах і ліктях з’являються мозолі. Самі пацієнти про це часто не розповідають, тому лікареві варто запитати прямо.

Рекомендації військової сомнології

Для збереження боєздатності та профілактики фатальних подій (інфарктів, інсультів, раптової смерті уві сні, суїцидів) доповідач рекомендує впровадити діагностику й лікування порушень сну та дихання уві сні в роботу військово-лікарських комісій, а також у лікування, реабілітацію й абілітацію військових. Алгоритм простий.

  1. Запитати. Одне з перших запитань на консультації: «Як ви спите?». Якщо пацієнт не знає, хропе він чи ні, варто розпитати рідних або побратимів: чи не скаржаться вони, що з ним неможливо спати.
  2. Скринінг. Портативні прилади реєструють сатурацію й дихальний потік і допомагають вирішити, чи потрібне повноцінне обстеження.
  3. Полісомнографія. Це золотий стандарт діагностики апное. Щоб не витрачати на обстеження кілька ночей, у SleepLab використовують методику split-night: у першій половині ночі підтверджують діагноз, а в другій одразу підбирають СІПАП-терапію. Пацієнтові потрібна одна ніч у лабораторії, і вже вранці він відчуває різницю.
  4. Лікування. При обструктивному апное підбирають СІПАП-терапію. Під час війни треба одразу подумати про резервне живлення, щоб апарат працював щоночі. Пацієнти з прифронтових регіонів облаштовують живлення навіть у бомбосховищах і сплять там з апаратом, і результати лікування в них зберігаються.

Окремо доповідач наголосив, що перед операціями на піднебінні, язичку чи носовій перегородці спершу потрібне обстеження сну. Отоларингологи, з якими співпрацюють сомнологи, впроваджують саме такий підхід: інакше пацієнт може пройти операцію, яка апное не усуне.

Головне

Сон для військового — не розкіш, а ресурс, від якого залежать психіка, серце, реакція й життя. ПТСР, депресія, безсоння й апное часто йдуть разом, і лікування одного без іншого дає половинчастий результат. Якщо ви або ваші близькі після служби погано спите, хропите, прокидаєтеся без сил чи помічаєте зупинки дихання, почніть з консультації сомнолога. Лабораторія сну SleepLab проводить полісомнографію для дорослих пацієнтів, підбирає СІПАП-терапію та супроводжує лікування.

 

Джерела

  1. Mysliwiec V. et al. Sleep disorders in US military personnel: a high rate of comorbid insomnia and obstructive sleep apnea. Chest, 2013; 144(2): 549–557. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4694100
  2. Caldwell J. A. et al. The association of insomnia and sleep apnea with deployment and combat exposure in the entire population of US Army soldiers from 1997 to 2011. Sleep, 2019; 42(8). pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31106808
  3. Colvonen P. J. et al. Obstructive sleep apnea and posttraumatic stress disorder among OEF/OIF/OND veterans. Journal of Clinical Sleep Medicine, 2015. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4410924
  4. Boos C. J. et al. Association between combat-related traumatic injury and cardiovascular risk (ADVANCE). Heart, 2022; 108(5): 367–374. doi: 10.1136/heartjnl-2021-320296
  5. Benjafield A. V. et al. Positive airway pressure therapy and all-cause and cardiovascular mortality in people with obstructive sleep apnoea: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Respiratory Medicine, 2025.
  6. Edwards C. et al. Depressive symptoms before and after treatment of obstructive sleep apnea in men and women. Journal of Clinical Sleep Medicine, 2015. doi: 10.5664/jcsm.5020
  7. Наказ МОЗ України від 22.05.2025 № 856 «Про затвердження нових клінічних протоколів за темою «Бойова травма»». moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-22-05-2025-856-pro-zatverdzhennya-novih-klinichnih-protokoliv-za-temoyu-bojova-travma
  8. Incidence and prevalence of the metabolic syndrome, active component, U.S. Armed Forces, 2002–2017. MSMR, 2018. health.mil/News/Articles/2018/12/01/Incidence-and-Prevalence-of-the-Metabolic-Syndrome
  9. Young T. et al. The occurrence of sleep-disordered breathing among middle-aged adults. New England Journal of Medicine, 1993; 328: 1230–1235.
  10. Young T. et al. Estimation of the clinically diagnosed proportion of sleep apnea syndrome in middle-aged men and women. Sleep, 1997; 20(9): 705–706.