Лекція кандидата медичних наук, президента Української асоціації медицини сну, головного лікаря лабораторії сну, лікаря-кардіолога, сомнолога Погорецького Юрія Несторовича.
Сон як пріоритет світової медицини
Сон і менопауза. Сомнологічні рішення діагностики та лікування порушень сну та дихання уві сні при менопаузі. Дуже цікава тема. Вперше ми читаємо цю лекцію в такому аспекті — менопауза і сон.
Нагадаю історичні кроки розвитку сомнології. 2022 рік — Американська кардіологічна асоціація доповнила свої рекомендації восьмим пазлом: здоровий сон як обов’язковий компонент здорового способу життя. 2023 рік — Всесвітня організація охорони здоров’я поставила здоровий сон пріоритетом у медицині на перше місце.
Також відомі відкриття: 68 років тому був відкритий гормон мелатонін — у 1958 році Лернером. І тільки зараз ми по-справжньому зрозуміли, наскільки важливий для нас цей гормон. 2017 рік — Нобелівська премія за вивчення циркадних ритмів. 2018 рік — Нобелівська премія з медицини за вивчення імунітету. 2019 рік — за вивчення гіпоксії. Усі три Нобелівські премії тісно пов’язані зі сном.
У 2017 році було схематично оформлено, як виглядає здоровий сон — у вигляді зеленої синусоїди. Нам потрібний мелатонін, який виробляється при виході з глибоких фаз сну. А хропуни та пацієнти з апное не висипаються, не сплять, заважають оточуючим. Червона синусоїда — переривчаста, з виходами, з відвідинами туалету — це і жінки, і чоловіки, середньостатистичний сон, який може тривати 9–12 годин. Користі немає, тому що немає пірнання в глибокі фази сну. Не забуваємо, що секреція мелатоніну з віком падає, і тому цінуймо кожну свою повноцінну ніч.
Що таке синдром обструктивного апное сну
1978 рік. Крістіан Гійємінó оформив визначення синдрому обструктивного апное сну. Це стан, що характеризується наявністю хропіння, періодичним спадінням верхніх дихальних шляхів на рівні горлянки та припиненням легеневої вентиляції при збережених дихальних зусиллях. Супроводжується зниженням рівня кисню в крові, грубою фрагментацією сну та надмірною денною сонливістю.
Гіпоксія та гіпоксемія — це головний тригер патологічних станів при синдромі обструктивного апное сну. Медикаментозна терапія вночі при гіпоксії не працює, тому зверніть увагу: необхідно виключити синдром обструктивного апное сну у ваших пацієнтів або підлікувати їх. Сьогодні синдром обструктивного апное можна вилікувати механічними способами за допомогою СІПАП-апаратів.
У пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну можна виявити зниження рівня кисню до 50%, 30% і навіть 20% від норми. Це може відбутися вже о 12-й або першій годині ночі. 300–400–500 зупинок дихання за ніч, 3–4 години відсутності дихання, що веде до гострої та хронічної нестачі кисню під час сну.
Згідно з роботою Террі Янга 1993 року, легкий ступінь апное — це 5–14 зупинок на годину (все, що довше 10 секунд), середній ступінь — 15–29 зупинок на годину, важкий ступінь — 30 і більше зупинок на годину.
Чому апное сну — не лише чоловіча проблема
За даними досліджень, від 30 до 60 років 18% жінок мають синдром обструктивного апное сну. Чоловіків у цьому віці — 48%. Але сучасні роботи підтверджують, що ці показники змінюються: жінки в постменопаузі наближаються за поширеністю синдрому обструктивного апное сну до чоловіків.
Продовження досліджень Террі Янга — 1997 рік. Згідно з його дослідженнями, 93% жінок з апное сну є малодіагностованими, а 82% чоловіків із синдромом обструктивного апное сну не мають верифікованого діагнозу.
Дослідження того ж Террі Янга та співавторів 2003 року на базі когорти «Сну Вісконсіна» показало, що менопаузальний статус, особливо постменопауза, значно підвищує ризик розвитку порушень дихання у жінок. Постменопаузальні жінки, які не отримують гормональну терапію, мають більшу поширеність апное, ніж пременопаузальні.
Основні висновки: менопауза є незалежним фактором ризику розвитку синдрому обструктивного апное сну. Механізм — зменшення рівня жіночих статевих гормонів (естрогену та прогестерону) після менопаузи сприяє розслабленню м’язів горлянки та зниженню стабільності дихальних шляхів. Застосування замісної гормональної терапії може знижувати ризик виникнення та тяжкість апное у жінок.
Симптоми апное у жінок: чому їх пропускають
Публікація липня 2025 року. Зростаюча кількість досліджень показує, як гендерні упередження та стереотипи щодо обструктивного апное сну заважають жінкам отримувати необхідну допомогу. Хоча середня поширеність обструктивного апное сну у жінок зростає і може наближатися до показника у чоловіків (22,5% для жінок, 27,3% для чоловіків у певних популяціях), апное все ще широко вважається переважно чоловічим розладом.
Жінок рідше направляють на обстеження сну, ніж чоловіків, навіть якщо вони повідомляють про схожі симптоми. Під час обстеження у жінок рідше діагностують синдром апное або лікують його, хоча вони часто страждають від більшого симптоматичного навантаження.
Поширені симптоми обструктивного апное у жінок і чоловіків відрізняються. У жінок частіше це денна втома, депресія, безсоння, тривожність, нічні кошмари, шлунковий рефлюкс. У чоловіків — сильне хропіння (зафіксоване партнерами), ніктурія, денна сонливість.
Ці симптоми апное сну у жінок можна легко помилково віднести до інших станів: анемії, серцево-судинних захворювань, гіпотиреозу, діабету другого типу, депресії, менопаузи, перевтоми та безсоння. За неофіційними даними, багато жінок повідомляють, що медичні працівники класифікують їхні симптоми апное як побічні ефекти старіння або напруженого способу життя. Інші жінки навіть не звертаються за допомогою через суспільні стереотипи, які вважають обструктивне апное чоловічим розладом, а хропіння — нежіночним.
Менопауза як фактор ризику: фізичні та гормональні відмінності
Фізичні та гормональні відмінності означають, що жінки по-різному відчувають як сон, так і апное сну, ніж чоловіки. Жінкам, як правило, потрібно більше сну. Вони довше засинають і мають більше повільнохвильового сну, ніж чоловіки. Їхній організм швидше реагує на зміни газів крові, що призводить до швидшої активізації симпатичної нервової системи, оптимізованої хвилинної вентиляції та швидшого пробудження від сну під час обструкції дихальних шляхів.
До менопаузи верхні дихальні шляхи у жінок менш схильні до спадіння та стабільніші під час сну — частково через модулюючий вплив статевих гормонів, а також тому, що у жінок менший язик і м’яке піднебіння, коротші дихальні шляхи та менше м’яких тканин навколо дихальних шляхів. У результаті жінки в пременопаузі, як правило, рідше страждають від апное, ніж чоловіки, і рідше хроплять.
Але після менопаузи ситуація змінюється кардинально. Чоловікам удвічі частіше діагностують синдром апное, ніж жінкам у пременопаузі. Коли виникають зміни в статевих гормонах та розподілі жирової тканини, частота діагностування стає однаковою серед чоловіків та жінок у постменопаузі. У віці до 50 років приблизно вдвічі частіше чоловіки отримують діагноз синдрому апное, але після менопаузи поширеність у жінок майже така ж, як у чоловіків. Жінки в постменопаузі також схильні повідомляти про симптоми, більш схожі на ті, що повідомляють чоловіки.
Зовсім свіжа робота, опублікована в журналі The Lancet у січні 2026 року: хоча поширеність обструктивного апное у чоловіків лінійно зростає з віком, спостерігається різке збільшення поширеності цього захворювання у жінок після менопаузи, з причин, які до кінця не з’ясовані. Зміни маси тіла та вісцерального жиру можуть сприяти розвитку синдрому апное, однак ці зміни, здається, не повністю пояснюють відмінності, пов’язані з менопаузою. Жінки, які повідомляють про основні симптоми синдрому апное, мають подвійний ризик розвитку серцевої недостатності порівняно з жінками без симптомів. Чоловіки та жінки з синдромом апное мають підвищений ризик раптової смерті уві сні.
Менопауза є вирішальним етапом у здоров’ї жінок. Зміни включають гормональні ефекти через втрату фолікулярної активності та припинення регулярних менструацій. Синдром апное зазвичай вважається рідкісним у жінок у пременопаузі без анатомічних аномалій верхніх дихальних шляхів або основних проблем із контролем вентиляції, але стає більш поширеним після менопаузи. Значні відмінності поширеності синдрому апное протягом життя жінок свідчать про те, що варіації гормонів, відповідальних за дихання та архітектуру сну протягом пременопаузи, перименопаузи та менопаузи, можуть бути важливими та недостатньо вивченими факторами, що сприяють ендофенотипічній гетерогенності синдрому апное.
Висновок: порушення дихання під час сну та синдром апное поширені у жінок у постменопаузі, а епідеміологічні дані постійно свідчать про збільшення ризику синдрому апное після переходу жінки в менопаузу. Згідно з наявними клінічними даними, гормони яєчників, зокрема зниження рівня естрогену та прогестерону, модулюють контроль вентиляції, тонус м’язів верхніх дихальних шляхів, а також суб’єктивну та об’єктивну якість сну і життя.
Клінічний приклад: 11 років успішної терапії
Клінічний приклад реальної української пацієнтки — Зборовська Дарія, 54 роки. Потрапила до нас на обстеження у 2015 році. Мультиморбідна пацієнтка в менопаузі: цукровий діабет, субкомпенсоване ожиріння, ГЕРХ, гіпертонічна хвороба, стенокардія. Вона довго нас шукала — близько 10 років. Маса тіла 102 кг, зріст 150 см.
Що ми знаходимо на діагностичному фрагменті ночі? Сатурація опустилася до рівня 10% — без чверті дванадцята ночі. Порушення ритму, що в будь-який момент може виникнути інсульт, інфаркт або раптова смерть. Дихання практично було відсутнє. Дуже важка пацієнтка. Ми знаходимо 88 зупинок на годину, мінімальна сатурація 10%, середня сатурація 60%.
А тепер пацієнтка в другій половині ночі на полісомнографії з СІПАП-терапією. Ідеальний кисень вирівнюється — 97–96%. Ритм відновлюється, немає обструктивного апное, немає центрального апное.
На сьогоднішній день, 15.02.2026 року — ювілейний 11-й рік нашої співпраці — пацієнтка жива і практично здорова, без інсульту, без інфаркту, самостійно за собою доглядає, задоволена, щаслива. Конкретна жінка в менопаузі 11 років успішно прожила з повноцінним здоровим сном.
Зв’язок із репродуктивним здоров’ям: СПЯ, вагітність, мелатонін
Оксидативний стрес завжди спостерігається у пацієнток із СПЯ (синдромом полікістозних яєчників). У тих пацієнток, у яких виявлено СПЯ, дуже швидко наближається менопауза і погіршується перебіг апное — навіть якщо у них нормальна маса тіла і немає метаболічних порушень. Оксидативний стрес при апное, який добре відомий як учасник патогенезу серцево-судинних захворювань, впливає на інсулінну резистентність та рівні андрогенів у таких пацієнток. Він завдає шкоди не лише судинам, а й репродуктивній системі.
Мелатонін — потужний антиоксидант. Він стимулює імунну систему, синхронізує циркадні ритми, регулює цикл сну та неспання, а також стимулює репродуктивну функцію. Крім пінеалоцитів, мелатонін синтезується в багатьох клітинах і тканинах, зокрема в органах репродуктивної системи — яєчниках, матці та плаценті. Мелатонін істотно впливає на репродуктивну систему жінок: гормон вважається необхідним для фолікулогенезу і впливає на вироблення стероїдів. Ймовірно, мелатонін бере участь у регуляції початку статевого дозрівання, часу овуляції, збереженні вагітності та розвитку менопаузи.
Виявлено, що у пацієнток із СПЯ поширеність синдрому апное, яка не залежить від індексу маси тіла, є більш високою. Прояви синдрому апное можуть призвести до серйозного посилення метаболічних порушень, а також симптомів гіперандрогенії. Можна стверджувати, що лікування СПЯ потребує міждисциплінарного підходу з обов’язковою оцінкою сомнологічних порушень.
Особливу увагу слід звертати на сон жінок у період вагітності. Бувають випадки, що через порушення дихання уві сні (через апное) жінки не можуть завагітніти — через збій у гормональному статусі. Крістіан Гійємінó у 2003 році звернув увагу, що 52% вагітних мають синдром обструктивного апное сну — і це небезпечно для їхнього життя. Тим, кому призначили СІПАП, усе відбулося вчасно: народили вчасно, тиск стабілізувався, усі діти народилися здоровими, усі матері повернулися додому протягом 72 годин після пологів без ускладнень. Якщо не лікувати синдром апное у вагітних, більш ніж у 5 разів збільшується материнська госпітальна смертність. Тобто такі жінки просто не доживали до менопаузи.
Порушення сну у військових
Сон — стратегічна зброя. Жінки-військові також повертаються з ротації на лікування і мають поширений синдром апное. Порушення сну були діагностовані у 88% військових, які брали участь у бойових діях. З 2003 по 2011 рік спостерігалося надзвичайне зростання захворюваності серед військових (і жінок, і чоловіків): на безсоння — 650% приросту, на синдром апное — 600% приросту. Паралельно зафіксовано зростання поширеності метаболічного синдрому — 607% приросту, оскільки він тісно пов’язаний із синдромом обструктивного апное сну. При морбідному ожирінні поширеність синдрому апное може досягати 50–98%.
Діагностика та скринінг порушень сну при менопаузі
Особливу увагу потрібно приділяти виявленню скарг або факту зупинок дихання уві сні. Розпитуйте частіше жінок, задавайте питання. Перше, що ви повинні запитати: «Як ви спите?» Якщо пацієнтка не може відповісти на це запитання, необхідно ретельно розпитати родичів або знайомих.
Рекомендовано ширше впроваджувати полісомнографію — золотий стандарт для постановки діагнозу синдрому обструктивного апное сну (Настанова з артеріальної гіпертензії, Київ, 2012 рік). Скринінгова діагностика — дуже проста методика: 15–20 хвилин навчання. Медсестра програмує прилад, одягає на пацієнтку. Зранку пацієнтка повертає прилад — і зразу все стає на свої місця.
Золотим стандартом у світі залишається полісомнографічне обстеження. Зазвичай це робиться дві ночі. Але якщо пацієнтка заснула, розкрилася і електроди їй не заважали, ми проводимо прискорену ніч: частина ночі — полісомнографія діагностична, а в другій половині підбираємо маску СІПАП. Є 10 рівнів тиску, тому індивідуально підбираємо. Самостійно нічого не купуйте — можете собі нашкодити.
СІПАП-терапія: золотий стандарт, який рятує життя
Головна сомнологічна новина, яка стане ключовою на найближчі роки. Сімейні лікарі, ендокринологи, пульмонологи, кардіологи — лікарі будь-якої спеціальності, зверніть увагу: СІПАП-терапія пов’язана з довшим життям.
Великий метааналіз, опублікований 20.03.2025 року в журналі The Lancet, показав, що у людей з обструктивним апное сну використання СІПАП-терапії знижує загальний ризик смерті на 37%, а ризик смерті від серцево-судинних захворювань — на 55%. Уявіть собі, яка колосальна революційна цифра.
Метааналіз охопив дані понад 1 мільйона пацієнтів із синдромом апное, включаючи 30 досліджень: 10 рандомізованих клінічних та 20 спостережних. Чим довше і регулярніше використовується СІПАП, тим вищі показники виживаності. Цей результат є важливим мотиваційним фактором для пацієнтів, які сумніваються в доцільності СІПАП-терапії.
Вночі при ліквідації гіпоксії починає ефективно працювати медикаментозна терапія. СІПАП-терапія вдома протягом 9–12 місяців, після чого — контрольне дослідження.
Що таке СІПАП?
СІПАП (CPAP) — це абревіатура англійських слів Continuous Positive Airway Pressure, тобто постійний позитивний тиск у дихальних шляхах. Компресор подає потік повітря, відкривається горлянка, а далі пацієнт самостійно дихає — рухається грудна клітка, рухається діафрагма. Наше завдання — відкрити дихальні шляхи. Тиск у таких апаратах становить від 4 до 25–30 сантиметрів водного стовпчика. Це не апарат штучної вентиляції легень. На видоху зберігається 4 сантиметри водного стовпчика, бо горлянка може закритися і на видоху. Таким чином відкриваємо на вдоху і підтримуємо на видоху. Підбір індивідуальний.
СІПАП-терапія — це золотий стандарт лікування апное у світі. В Україні вже понад 20 років ми використовуємо СІПАП-терапію.
Культура сну та модифікація способу життя
Не забувайте, шановні колеги, ми також із вами перебуваємо у групі ризику. Здоровий сон — це 7–8 годин сну з 22:00 до 6:00 регулярно. Температура в кімнаті — 16–18 градусів. Заведіть щоденник сну, культивуйте позитив у житті, обмінюйтесь позитивом, а також нівелюйте негативні моменти та токсичних людей зі свого життя. Чим складніша ситуація в житті, тим жорсткіша має бути дисципліна сну.
Поради української сомнології воєнного часу: здоровий сон — це мелатонін, кисень, позитив.
Висновки та рекомендації
Багатогранний підхід до вирішення проблем сну у жінок із менопаузою повинен включати клінічні дії шляхом навчання медичних працівників, особливо тих, які лікують жінок похилого віку. Починаючи з первинної ланки — сімейні лікарі. Далі — всі за профілем: ендокринолог, пульмонолог та інші спеціальності. Найчастіше вони будуть мультиморбідними пацієнтами.
Необхідна інтеграція скринінгу та тестування сну в програми охорони здоров’я жінок. Зараз діє програма 40+ — обов’язково слід рекомендувати включити до неї скринінг для виявлення та ліквідації синдрому апное. Чим скоріше, тим краще.
Соціальні дії в компаніях громадського здоров’я мають бути спрямовані на навчання жінок щодо обструктивного апное сну та старіння, а також на роз’яснення, коли слід звертатися для дослідження сну.
Ми сподіваємося, що висвітлення численних факторів, які обмежують доступ жінок до діагностики та лікування обструктивного апное сну, дозволить більшій кількості жінок отримати вкрай необхідні обстеження, тестування та терапію, особливо при менопаузі.
Якщо вчасно — у 40, 50, 60+ років — ліквідувати синдром обструктивного апное сну, то можна відтермінувати на 10–12 років старість, хворобу Альцгеймера, когнітивну дисфункцію. І менопаузу можна також відтермінувати — перехід у менопаузу буде м’якшим, і сама менопауза протікатиме без ускладнень.
Бажаємо висипатися здорово. Мирні ночі тим, хто спить, і Божого захисту тим, хто не спить.