Доброго дня, шановні колеги!
Сьогоднішня наша тема — порушення сну у пацієнтів із тривожними станами, і як сомнологу визначити першопричину — чи то тривога спричиняє безсоння, чи то саме хронічне порушення сну запускає тривожний спектр.
Перші діагностичні кроки
Під час опитування важливо з’ясувати:
- Коли саме пацієнт почав скаржитися на проблеми зі сном?
- Чи були в минулому епізоди безсоння, чи це перший випадок?
- Чи є зв’язок із травматичними подіями, психоемоційним напруженням, втратою, хронічною хворобою?
Ми часто стикаємось із пацієнтами, які говорять:
«Я не можу заснути, я засинаю довго, іноді взагалі не сплю»,
або:
«Я засинаю, але прокидаюсь о третій ночі й більше не можу спати».
Це можуть бути симптоми як депресивного спектра, так і тривожного розладу, або — неспецифічної інсомнії.
Тривога чи інсомнія: що первинне?
– У пацієнтів із генералізованим тривожним розладом порушення сну зустрічаються у 70–90% випадків.
– Тривожний пацієнт зазвичай довше засинає, часто прокидається, описує тілесне напруження (м’язове, у животі, у грудях).
– Пацієнт із первинною інсомнією — це, навпаки, людина, яка часто збуджена психічно, але в денний час поводиться нормально, не має чітко вираженої тривожності, але не спить роками.
Психофізіологічна інсомнія
Це хронічне порушення сну, яке супроводжується надмірним фокусуванням на процесі засинання. Людина боїться не заснути, лежить у ліжку з думками:
«Якщо я не засну зараз — завтра буде жах».
Так формується порочне коло тривоги і безсоння.
Особливість: увечері — активація нервової системи, підвищений кортизол, прискорене серцебиття, іноді спазм у животі — це все соматичні прояви тривоги, які не завжди усвідомлюються.
Технічна діагностика: що дає полісомнографія?
Полісомнографія дозволяє:
- Об’єктивно побачити: чи є взагалі сон у пацієнта?
- Оцінити латентність сну (час до засинання), кількість пробуджень, структуру сну
- Виявити апное або періодичні рухи кінцівок (PLMS)
- Зрозуміти, чи пацієнт переоцінює відсутність сну (феномен sleep misperception)
У деяких випадках ми бачимо, що пацієнт спав 6 годин, але каже, що взагалі не спав — це сенсорно-когнітивне викривлення, яке лікується когнітивно-поведінковою терапією (КПТ-І).
♀Що допомагає?
✅ КПТ-І (когнітивно-поведінкова терапія інсомнії)
✅ Гігієна сну (режим, світло, екрани, фізичні навантаження)
✅ Обмеження часу в ліжку — парадоксально, але ефективно!
✅ Іноді — тимчасова медикаментозна підтримка (залежно від ситуації)
Важливо не «перенагнітати» ситуацію у пацієнта, а навпаки — нормалізувати ставлення до сну.
Складні випадки: тривога + інсомнія + коморбідність
- Пацієнти з тривогою і хронічним болем (фіброміалгія, ПМС, головний біль)
- Пацієнти з депресією, які не скаржаться на настрій, але кажуть: «Я не сплю і не маю енергії»
- Жінки в перименопаузі, в яких гормональні коливання маскують інсомнію під тривогу
Висновки: що має знати сомнолог?
- Тривога і порушення сну — взаємопов’язані, але не тотожні.
- Ключ до діагностики — уважний збір анамнезу + об’єктивне обстеження сну (полісомнографія).
- Психоемоційний стан пацієнта потрібно розглядати в динаміці.
- Сомнолог не повинен боятися працювати з тривожними розладами, а психіатр — з порушеннями сну.
Бо тільки в команді можна досягти результату.