Іноді мені здається, що люди намагаються впоратися із проблемою, ліквідуючи її наслідки, а не саму причину. Абсурдно і марно, на мій погляд. Адже якщо гора стоїть на шляху – треба прибирати гору, а не розчищати каміння біля підніжжя, що впало з вершини, правда?
Шкідливість гіпоксії при серцево-судинних захворюваннях
А якщо йдеться про лікування кардіологічного пацієнта, то наш рутинний підхід до хворого найчастіше нагадує примусову оборону від каменю. Так, існують стандарти лікування пацієнтів з кардіологічними захворюваннями, однак у більшості випадків лікарі акцентують свою увагу на призначенні лікарських засобів, а не на виявленні факторів ризику та їх усунення. Адже призначити пігулки набагато простіше, ніж боротися із шкідливими звичками та зайвою вагою пацієнта, переконувати його модифікувати спосіб життя, роз’яснити користь здорового харчування та помірних фізичних навантажень.
А МІЖ ТИМ, ретельне з’ясування анамнезу та усунення факторів ризику серцево-судинних захворювань могло б суттєво полегшити завдання лікаря щодо повернення здоров’я кардіологічному пацієнтові.
Наприклад, про шкоду гіпоксії на тлі серцево-серцевих захворювань знають усі лікарі, тому рекомендують своїм пацієнтам «більше гуляти на свіжому повітрі». Правильно, звичайно, але це суттєво не позначиться на якості життя пацієнта, оскільки не в дефіциті атмосферного кисню причина кисневого голодування.
В англомовній літературі термін «гіпоксія» у кардіологічних хворих тісно пов’язаний з такими станами, як СОАГС (синдром обструктивного апное/гіпопное сну), АГ, метаболічним синдромом, інсуліно-резистентністю та ЦД. У сучасній концепції етіології ендотеліальної дисфункції, як основного патогенетичного фактора розвитку серцево-судинних захворювань, провідна роль належить саме синдрому апное (//P.M. Vanhoutte, “Endothelial disfunction and atherosclerosis”, European Heart J., 1997, 18, 18, 18).
Цікаво, що поширеність СОАГС серед дорослого населення становить 50% у чоловіків та 25% у жінок віком до 40 років, а до 65 років цей показник досягає приблизно 65%, зрівнюючи кількість хворих обох статей. У пацієнтів з кардіологічними захворюваннями цей показник досягає 85%, зумовлюючи смертність від інфарктів та інсультів у 8 із 10 хворих. При цьому виявлення СОАГС у пацієнтів цієї категорії не перевищує 1-2%!
Вдумайтесь, колеги! 84% Ваших хворих будуть змушені померти від зупинки дихання уві сні тільки тому, що Ви не поставили їм питання про те, чи є у них порушення сну! А що може бути простіше, ніж запитати: «А як Ви спите?»
Якщо пацієнт пред’являє скарги на:
- поганий сон
- почуття недосипання
- незадоволеність нічним сном
- денну сонливість
- зниження пам’яті та уваги
- зниження працездатності
- стомлюваність
- пітливість у нічний час
- часті пробудження та нічні сечовипускання
- збільшення маси тіла
- дратівливість
- головний біль
- високі цифри артеріального тиску після пробудження, незважаючи на терапію АГ, що адекватно проводиться
– це ПРЯМІ ОЗНАКИ апное!
При їх виявленні необхідно рекомендувати хворому проведення діагностики сну з верифікації діагнозу сонне апное.
За 20 років існування в Україні наукових лабораторій сну було розроблено, апробовано та доведено до досконалості методику виявлення СОАГС та його лікування методом сіпап-терапії (Continuous Positive Airway Pressure). Це метод, що дозволяє шляхом використання спеціальних масок від хропіння, що одягаються під час сну хворому, повністю позбавити його від хвороби зупинок дихання уві сні та повернути йому здоровий сон та повноцінне життя.
Гіпоксія, яку відчуває організм пацієнта під час апное – позамежна, і є пусковим фактором розвитку ендотеліальної дисфункції (ЕД) як центрального механізму всіх серцево-судинних захворювань.
У ряді досліджень показано, що наявність синдрому апное уві сні не тільки провокує згадані процеси, але й обтяжує їх перебіг при супутніх захворюваннях, особливо таких, як ожиріння та цукровий діабет. Крім того, гіпоксія призводить до розвитку таких молекулярно-клітинних змін, як оксидативний стрес, дисфункція мітохондрій, накопичення різних метаболітів. Гіпоксія, що відчувається під час зупинок дихання, призводить до підвищення концентрації особливого медіатора – сукцинату, що викликає, зрештою, вазоконстрикцію та посилення атерогенезу. (М.Г. Галлямов “Значення факторів гіпоксії та ендотеліальної дисфункції в ураженні нирок при ожирінні /АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня к.м.н., М., 2012 р”).
Підсумовуючи, слід акцентувати на тому, що немає «безпечних» рівнів гіпоксії у пацієнтів із нічним апное. Це грізне захворювання, часто асоційоване з ожирінням, цукровим діабетом або метаболічним синдромом, є не тільки супутнім, але й обтяжливим фактором, передвіщаючи вашому хворому жалюгідне життя та жахливу смерть уві сні від гіпоксичного ушкодження мозку чи серця.
Будьте мудрі, співчутливі та поінформовані, виявляйте у своїх пацієнтів цей загрозливий для життя синдром, яскравим симптомом якого є таке невинне, здавалося б, хропіння.
Клінічний випадок або як “повертає” пацієнта сіпап-терапія
Пацієнт Н., 56 років, був направлений на консультацію до медичного центру доктора Погорецького із кардіореанімаційного відділення інституту ім. Стражеско у зв’язку з наявністю нічного апное та тяжкістю соматичної патології, що не піддається традиційному лікуванню. З супутньої патології, яка була у пацієнта, варто відзначити артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, ожиріння IV-го ступеня (при зрості 1,82 м вага пацієнта становила 186 кг!). Під час проведення діагностичних процедур у Лабораторії Сну було підтверджено діагноз апное сну, рекомендовано лікування методом СРАР-терапії. Протягом першого року лікування вдалося досягти стабілізації показників артеріального тиску, компенсації цукрового діабету та нормалізації біохімічних параметрів крові. Але найголовнішим досягненням стало рекордне зниження ваги – мінус 60 кг за 9 місяців без застосування спеціальних, додаткових заходів із боку хворого.
Таким чином, наведений випадок наочно демонструє ефективність методики усунення синдрому апное шляхом застосування СРАР-терапії та підтверджує етіопатогенетичну роль синдрому обструктивного апное у розвитку та обтяженні основних складових метаболічного синдрому.
Увага! Програма співпраці з лікарями
В рамках співпраці з клінікою сну доктора Погорецького проводиться безстрокова акція з реєстрації лікарів для надання 10% знижки пацієнтам на діагностику сну.
Для участі у лікарській Програмі Лояльності, яка передбачає взаємовигідну співпрацю з центром сну доктора Погорецького, лікарю необхідно зареєструватися за телефоном: (044) 537-36-86.
Науково-практичний медичний центр доктора Погорецького, який має мережу медичних лабораторій сну та навчених фахівців в Україні, охоче візьме участь у вирішенні проблем порушень сну та апное уві сні Ваших пацієнтів.
Для направлення пацієнта до лабораторії сну лікарю необхідно зателефонувати нам (044) 537-36-86 та повідомити свій реєстраційний номер учасника програми лояльності та номер контактного телефону пацієнта.
Також лікарі різних спеціальностей можуть пройти тренінг та навчання сомнології на базі лабораторії сну доктора Погорецького.
Адреса клініки сну доктора Погорецького: 03151, Київ, вул. Народного Ополчення, 5 ННЦ Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска, відділення аритмій серця, тел. (044) 537-36-86 (багатоканальний), а також (050) 410-75-57.