У попередніх публікаціях ми вже детально висвітлювали негативний вплив хропіння та асоційованого з ним синдрому апное/гіпопное сну (СОАГС) на організм людини. На жаль, у свідомості більшості людей етіологічна роль хропіння у розвитку та обтяженні перебігу багатьох соматичних захворювань залишається деякою розпливчастою загрозою, тоді як світові дослідження продовжують розкривати патогенетичні механізми тісного зв’язку хропіння та хвороб серцево-судинної, ендокринної, нервової систем.
Про небезпечне тріо – хропіння, ожиріння та цукровий діабет, – розповідає директор Української Лабораторії Сну, к.м.н. Погорецький Юрій Несторович.
Хропіння та ожиріння давно і стійко асоціюються один з одним. Людину, яка хропе ми уявляємо, насамперед, як товстого чоловіка середніх років. Хоча серед гладких жінок також великий відсоток тих, хто страждає на хропіння. Але, згідно зі статистичними даними, чоловіки хропуть частіше. Це пов’язано з анатомічними особливостями розподілу жиру в організмі чоловіка. Для чоловіків характерне переважно накопичення жирових відкладень у верхній частині тіла, у тому числі в області шиї. Під час сну надмірна маса жирової клітковини здавлює дихальні шляхи на рівні глотки, просвіт гортані різко звужується, виникає хропіння, яке тягне за собою апное та гіпопное сну. При тяжких формах синдрому сонного апное людина не дихає протягом ночі сумарно 4-5 годин. Тому катастрофічні наслідки хропіння для організму людини не можна недооцінювати.
Хропіння та ожиріння – близнюки брати
Ожиріння та хропіння є як причинами, так і наслідком один одного. З одного боку, хропінням частіше страждають люди з надмірною масою тіла. З іншого боку, людям, які мають хропіння, складніше схуднути. Справа в тому, що у тих, хто хропе, порушується структура сну – відсутні фази дельта-сну. Що перешкоджає виробленню соматотропного гормону (СТГ), відповідального за метаболізм жирової тканини. Соматотропний гормон відіграє головну роль у мобілізації жиру з депо в організмі людини, дозволяючи використовувати наявний жир для утворення енергії. У разі нестачі СТГ організм людини не може утилізувати жир для забезпечення енергетичних потреб, а поповнення жирових запасів при цьому не знижується і прогресує ожиріння. Виникає замкнене порочне коло – ожиріння – хропіння – прогресування ожиріння. На жаль, дієта та збільшення фізичних навантажень не дають відчутних результатів.
Товстим людям загрожує діабет
Як відомо, зі збільшенням ваги зростає ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу, якому передує порушення толерантності до глюкози, що надалі трансформується на клінічно виражений діабет. Продовжуючи хропіти, хворий на цукровий діабет не в змозі контролювати свою масу тіла, змушений приймати цукрознижувальні засоби. Згодом доза лікарських препаратів наростає у зв’язку з інсулінорезистентністю, що розвивається, і масою несприятливих метаболічних порушень. Як же розірвати це хибне коло?
Вихід є
Результати світових досліджень, проведених у лабораторіях сну в Німеччині, Японії, Англії, Росії та Україні, свідчать про позитивний вплив усунення хропіння та СОАГС на перебіг цукрового діабету. Накопичений досвід дозволяє говорити про достовірне зниження маси тіла у гладких пацієнтів, поліпшення глікемічного профілю та ліпідних показників крові у хворих на цукровий діабет при адекватному лікуванні хропіння. Незважаючи на велику кількість медикаментозних і хірургічних методів лікування хропіння, єдиним ефективним і безпечним методом є застосування СРАР-терапії (Continuous Positive Airway Pressure), методика яку застосовують у світі вже понад 20-ть років і яка визнана усіма світовими вченими.
Ретроспективний аналіз історій хвороби пацієнтів, які страждають на цукровий діабет 2-го типу на тлі хропіння та апное, що пройшли діагностику та лікування на базі Українського сомнологічного центру доктора Погорецького, свідчить про зменшення маси тіла у гладких пацієнтів на 20-30 кг, і навіть на 45 кг протягом року застосування СРАР-терапії. Варто зазначити, що при нормалізації сну, відновлення його нормальної структури, пацієнти починали втрачати у вазі без застосування будь-яких додаткових засобів для лікування ожиріння. У пацієнтів спостерігалося достовірне зниження рівня глюкози в крові, зниження рівня гліколізованого гемоглобіну, нормалізація ліпідного профілю, покращення реологічних властивостей крові, зниження добової потреби у гіпоглікемізуючих препаратах. Усі пацієнти вказували на покращення якості життя, збільшення працездатності, покращення настрою та сімейних відносин, зростання фінансового благополуччя, усунення сонливості, апатії, депресії.
Для чоловіків актуальними були ознаки покращення еректильної функції. Але найголовніше – всі пацієнти відзначали об’єктивне поліпшення стану здоров’я та самопочуття, підтверджене клініко-лабораторними дослідженнями.
Пріоритетним завданням лікаря-практика в лікуванні як гладких пацієнтів, так і пацієнтів з нормальною масою тіла за наявного ризику розвитку цукрового діабету або його наявності є ретельне виявлення порушень сну – хропіння та асоційованого з ним синдрому апное уві сні. Інформування хворого про наявну загрозу раптової смерті та прогресування захворювання за наявності хропіння та хвороби зупинок дихання уві сні є необхідним заходом, що спонукає пацієнта до усунення даного фактора, тобто до лікування апное. При порівнянні соціально-економічних витрат, пов’язаних з передчасною смертю та інвалідизацією, вартість діагностики та лікування хропіння та СОАГС є незрівнянно меншою і є економічно обґрунтованою як щодо конкретного пацієнта, так і суспільства в цілому.
***
Для направлення пацієнта до центру медицини сну доктора Погорецького лікарю необхідно зателефонувати нам за номером (044) 537-36-86 та повідомити номер контактного телефону пацієнта або його родичів.