Все це призвело до Лабораторії сну. Результат сіпап-терапії за півроку: схуднення на 17 кг. Виспаність, бадьорість, радість.
– Десь, починаючи з початку року 2015-го, я почала спати, багато спати. Стала набирати вагу миттєво, почала багато спати, вдень сплю, увечері сплю, вранці сплю, вночі сплю, тобто всі мої близькі занепокоїлися.
Ну, це тривало десь із 2014 року кінця та 2015-й рік десь до березня місяця все це тривало, поки я з болем у серці не потрапила у відділення і плюс ще вдома знепритомніла. У мене дуже паморочилося в голові, не могла ходити, почала втрачати свідомість.
Ну, забили на сполох, відправили мене до обласної лікарні, і в обласній лікарні дали мені телефон ось цієї Лабораторії сну.
Зателефонувала я і приїхала. Зустріли дуже добре, мені дуже сподобалося, уважні усі. Юрій Несторович проконсультував, все розповів, ось, усе пояснив, як це все відбувається, ось і дали мені, поставили центральне апное, дали мені апарат. Купили концентратор кисню, тобто все приладдя. Своя лабораторія сну виявилася вдома.
Ну, ось-ось, уже більше року, з березня місяця це вже рік і два місяці, намагаюся, звичайно, щодня, але там бувають усілякі ситуації, не завжди можу підключати сіпап-апарат, але намагаюся щодня спати.
Але ось, що за рік: було в мене 130 кг на момент прибуття сюди. Ось за рік чи буквально навіть за півроку скинула 19 кг, ні, 17 кг перепрошую. Ну, я ожила, по-друге, я почала рано прокидатися, у мене з’явилося якесь бажання життя і я сповнена енергії, але бувають, звичайно, моменти можуть там пов’язані з погодою. А так здебільшого я дуже задоволена. Щось я, звичайно, не роблю так як мені треба, але в основному нічого, я взагалі вдячна, тому що вважаю, що я вже була б на тому світі. А то нічого.
Щоправда, відмовилася від таблеток, бо нормалізувався ніби тиск, пішли мої відтіки, які були жахливі, не можна було ноги переставляти, відмовилася від сечогінних, але, мабуть, неправильно потрібно було ще продовжувати лікування, але зараз разом з вашим колективом, з кардіологічним центром, поїду знову вдруге на обстеження і я думаю що, намагатимуся…
– А скільки Ви тепер спите?
– Ну, сплю я, тільки вночі сплю, вдень я не сплю. Ну, 8 годин у мене не виходить спати, коли 7 годин, а коли і 8.
– Вдень Ви бадьора? Активною себе почуваєте?
– Так-Так. Вдень я практично не лягаю. Ну, ляжу я там перепочити трохи, а так вдень я не сплю. Тому що я спала вдень: і сиджу – сплю, і стою – сплю, і ходжу – засинаю. Нині, звичайно, все це пішло. Але я думаю, що результату ще… результату ще потрібно добиватися.
Я, звичайно, дуже вдячна всім, всьому колективу. Усі уважні, всі спокійні, терплячі до нас, ось.
І я хочу сказати всім, хто мене побачить та почує, щоб не опускали руки, завжди знаходили вихід, дзвонили, і, я думаю, завжди тут допоможуть вам. Тому що я думаю, що таких людей, як я, дуже багато і ми свої проблеми, хвороби виношуємо роками, хочемо всі отримати результат дуже швидко, а так не буває. Тому треба працювати над собою, займатися собою, любити себе, тоді все вийде.
– Велике спасибі.