1. Коли дихання вже нормалізувалося, а бадьорість — ні
Одне з головних завдань CPAP-терапії при обструктивному апное сну — усунути повторні епізоди перекриття верхніх дихальних шляхів, нормалізувати дихання та зменшити фрагментацію сну. У більшості пацієнтів разом із цим істотно зменшується денна сонливість.
Але не у всіх.
У сучасних дослідженнях приблизно 10–20% пацієнтів продовжують відчувати надмірну денну сонливість, незважаючи на лікування. У великому датському реєстрі 2024 року вона зберігалася у 15,6% пацієнтів після початку CPAP. У Європейській базі ESADA на першому контрольному візиті сонливість фіксували у 28,2%, але після перших місяців лікування її частота знижувалася приблизно до 13–19%.
Тут важливий нюанс. Не кожна сонливість у пацієнта з CPAP є справжньою «залишковою сонливістю». Якщо виключити недостатню тривалість сну, депресію, синдром неспокійних ніг, інші захворювання та препарати, які викликають сонливість, частка пацієнтів із незрозумілою залишковою сонливістю може бути значно меншою — в одному багатоцентровому дослідженні близько 6%.
Тобто орієнтовно кожен шостий пацієнт після початку CPAP може певний час залишатися сонливим, але причину далеко не завжди слід шукати в самому апараті.
2. Чому сонливість може залишатися?
Перша й найочевидніша причина — OSA насправді ще не повністю контрольоване.
Можуть залишатися витоки з маски, недостатній або неправильно підібраний тиск, залишкові респіраторні події, епізоди гіпоксії, проблеми з носовим диханням або недостатній час використання CPAP. Іноді на початку PAP-терапії виникають центральні апное. Саме тому при скаргах на сонливість спочатку необхідно перевірити дані апарата, а не одразу шукати нове захворювання.
Однак навіть при залишковому AHI <5/год і хорошому використанні CPAP людина може бути сонливою. Причин багато:
- хронічний недосип;
- нерегулярний режим або циркадні порушення;
- депресія й тривожні розлади;
- препарати із седативною дією;
- синдром неспокійних ніг і періодичні рухи кінцівок;
- хронічний біль;
- гіпотиреоз, діабет та інші метаболічні захворювання;
- рідше — нарколепсія або ідіопатична гіперсомнія.
Свіже дослідження великого британського sleep-центру 2026 року добре показує цю проблему. У 50 пацієнтів із ефективно контрольованим OSA залишковий AHI становив у середньому лише 4,2/год, а CPAP використовувався близько 6,2 години за ніч. Проте серед них 68% мали тривожні або депресивні розлади, 46% — хронічний біль, 34% — RLS/PLMD, а 36% — інші розлади сну.
Є й інший можливий механізм. Роки нелікованого апное означають тисячі циклів інтермітуючої гіпоксії та мікропробуджень. Існують дані, що у частини пацієнтів це може впливати на нейрональні системи, відповідальні за підтримання бадьорості. У дослідженні Thorax 2025 року залишкове гіпоксичне навантаження було пов’язане з об’єктивним погіршенням бадьорості, а висока частота arousal — із суб’єктивною сонливістю. Але механізми поки вивчені не повністю.
3. Коли варто запідозрити залишкову денну сонливість?
Сонливість — це не зовсім те саме, що втома.
Втома — це відчуття виснаження, браку енергії.
Сонливість — це схильність реально заснути у ситуації, коли людина повинна залишатися бадьорою.
Звернути увагу варто, якщо після кількох місяців регулярної CPAP-терапії пацієнт:
- задрімує під час читання, перегляду телевізора або роботи;
- засинає пасажиром у транспорті;
- відчуває сильну потребу поспати вдень;
- має труднощі з концентрацією та підтриманням уваги;
- скаржиться, що CPAP «працює за цифрами», але денний стан майже не покращився.
Для початкової оцінки часто використовують шкалу сонливості Epworth (ESS). Показник понад 10 балів зазвичай розглядають як ознаку надмірної сонливості, хоча сама шкала не є діагнозом і не завжди точно відповідає об’єктивній здатності людини підтримувати бадьорість.
Важливо також дати організму час. За даними ESADA, залишкова сонливість найчастіше спостерігається саме протягом перших трьох місяців CPAP-терапії, після чого у багатьох пацієнтів поступово зменшується.
4. Що перевіряють лікар і лабораторія сну
Перший етап — переконатися, що сама терапія OSA справді ефективна.
Оцінюють дані CPAP/APAP: тривалість використання, залишковий AHI, витоки, робочі тиски, характер залишкових подій. Формальна прихильність «понад 4 години за ніч» ще не означає, що CPAP використовується протягом усього часу сну. Людина, яка спить 7–8 годин, але знімає маску через 4 години, частину ночі фактично залишається без лікування.
Якщо цифри апарата не пояснюють симптоми, за показами може проводитися контрольне дослідження сну на терапії — поліграфія або полісомнографія. Воно дозволяє перевірити, чи справді немає залишкових респіраторних подій, десатурацій, фрагментації сну або іншого порушення.
Паралельно лікар оцінює фактичну тривалість сну, режим, прийом ліків, психічний стан, RLS/PLMD та інші захворювання. За клінічними показами можуть знадобитися лабораторні дослідження — наприклад, показники функції щитоподібної залози, обміну заліза чи глюкози.
У складних випадках застосовують об’єктивні тести: Maintenance of Wakefulness Test (MWT) визначає здатність людини залишатися бадьорою, а Multiple Sleep Latency Test (MSLT) — наскільки швидко вона засинає вдень. Вони особливо важливі, коли необхідно виключити центральні гіперсомнії або оцінити ризик при керуванні транспортом чи роботі, де критично важлива постійна увага.
5. Що можна зробити
Залишкова сонливість не означає, що CPAP «не працює». Навпаки, перший крок — переконатися, що OSA контрольоване максимально добре, а терапія використовується протягом усього сну.
Далі необхідно послідовно усунути інші причини: нормалізувати тривалість і режим сну, скоригувати проблеми з маскою або тиском, переглянути разом із лікарем препарати, які можуть викликати сонливість, та лікувати супутні порушення сну й інші захворювання.
Якщо після цього значуща сонливість зберігається, потрібна консультація спеціаліста зі сну. У певної частини правильно відібраних пацієнтів можуть застосовуватися препарати, що підвищують бадьорість, але вони не лікують обструкцію дихальних шляхів і не замінюють CPAP. Таке лікування розглядається лише після підтвердження ефективної терапії OSA та виключення інших причин сонливості. AASM зараз окремо розробляє клінічні рекомендації саме щодо медикаментозного лікування залишкової сонливості при ефективно лікуваному OSA.
Ігнорувати виражену денну сонливість не варто. Американська академія медицини сну у своїй позиції 2025 року підкреслює її зв’язок із погіршенням уваги, працездатності, настрою, якості життя та безпеки. Особливо небезпечна сонливість під час керування автомобілем або роботи з технікою.
У дослідженні MAGNETO 2026 року навіть серед пацієнтів, які користувалися PAP у середньому майже 7 годин за ніч і мали нормалізований AHI, об’єктивна залишкова сонливість була пов’язана з гіршими показниками пам’яті, уваги, швидкості обробки інформації та виконавчих функцій.
Тому метою лікування апное є не лише «гарний AHI» на дисплеї CPAP. Кінцева мета — нормальне дихання вночі, відновлювальний сон і повноцінна бадьорість удень.
Основні джерела
- Kaler J.S., Chakrabarti B., Craig S., Steier J. Residual daytime sleepiness in patients with obstructive sleep apnoea syndrome: A service review in a tertiary sleep centre. Sleep and Breathing. 2026;30:113. DOI: 10.1007/s11325-026-03655-6.
- Tankéré P. et al. Residual sleepiness and impaired alertness in treated obstructive sleep apnoea: role of hypoxic burden and sleep fragmentation. Thorax. 2025;80(4):245–247. DOI: 10.1136/thorax-2024-222462.
- Jennum P. et al. Real-world impact of continuous positive airway pressure on sleepiness in patients with obstructive sleep apnea in a national registry. Sleep Medicine. 2024;118:93–100. DOI: 10.1016/j.sleep.2024.03.011.
- Steier J.S. et al. Recommendations for clinical management of excessive daytime sleepiness in obstructive sleep apnoea – A Delphi consensus study. Sleep Medicine. 2023;112:104–115. DOI: 10.1016/j.sleep.2023.10.001.
- Craig S. et al. Investigation and management of residual sleepiness in CPAP-treated patients with obstructive sleep apnoea: the European view. European Respiratory Review. 2022;31:210230. DOI: 10.1183/16000617.0230-2021.
- Bonsignore M.R. et al. Excessive Daytime Sleepiness in Obstructive Sleep Apnea Patients Treated With Continuous Positive Airway Pressure: Data From the European Sleep Apnea Database. Frontiers in Neurology. 2021.
- Heffron T.M. et al. Clinical significance of sleepiness: an American Academy of Sleep Medicine position statement. Journal of Clinical Sleep Medicine. 2025;21(6):1103–1107. DOI: 10.5664/jcsm.11658.
- Junco B. et al. Cognition and psychomotor vigilance in treated sleep apnea patients with and without daytime sleepiness: the MAGNETO study. Journal of Clinical Sleep Medicine. 2026.